Навчатися, щоб підтримувати. Розвиватися, щоб допомагати.Саме цими словами ми Оксана Сокур та моя колега Юлія Шевчук розпочали представлення Бершадський ліцей на шостому тренінгу проєкту «Стійкі вчителі — стійкі діти». Освітяни з різних куточків України привезли із собою різні історії, різний досвід війни, але однакове бажання навчатися, щоб ще якісніше підтримувати своїх учнів.
Особливо цінним було відчути щиру підтримку міжнародних партнерів та представників освітньої спільноти Варшави. Їхні слова вдячності українським педагогам нагадали, що наша щоденна праця важлива й помітна далеко за межами України.
Уже з першого дня ми не лише знайомилися, а й опановували практичні інструменти саморегуляції, вправи на заземлення, техніки емоційного шкалювання та способи створення безпечного простору в школі. Це ті знання, які особливо потрібні сьогодні і педагогам, і дітям.
Попереду ще кілька днів навчання, нових відкриттів та професійного зростання. А після повернення ми обов'язково поділимося отриманим досвідом із колегами Бершадського ліцею, адже справжня цінність знань — у тому, щоб вони працювали для інших.
Щиро вдячна @Об'єднання «Агенція розвитку освітньої політики», команді Травмапедагогіка для українських шкіл, а також партнерам Brot für die Welt за можливість бути частиною цього важливого проєкту.
Бо сьогодні стійкість — це не просто слово. Це щоденний вибір кожного педагога. 
Немає коментарів:
Дописати коментар