Всесвітній день дитини

 


20 листопада в усьому світі щорічно відзначається Всесвітній день дитини. Це свято відзначається як день світового братерства і взаєморозуміння дітей, день підтримки діяльності, спрямованої на забезпечення благополуччя дітей в усьому світі. 

Трішки історії.1954 року Генеральна Асамблея ООН рекомендувала всім країнам ввести в практику святкування цієї дати як дня світового братства та взаєморозуміння дітей, присвяченого діяльності, спрямованої на забезпечення благополуччя дітей у всьому світі. Саме у цей день – 20 листопада 1959 року Генеральна Асамблея ухвалила Декларацію прав дитини, а 20 листопада 1989 року – Конвенцію про права дитини. Від 1990 року у Всесвітній день дитини відзначається річниця прийняття цих основоположних документів у сфері захисту прав дитини. 

За даними ООН, щороку одинадцять мільйонів дітей помирають, не доживши до свого п'ятого дня народження, ще десятки мільйонів залишаються фізично чи розумово хворими, не маючи змоги дорослішати, жити і розвиватися. Багато з цих смертей викликані хворобами, що легко запобігають або легко виліковуються; інші - згубними наслідками злиднів, невігластва, дискримінації та насильства. Всі разом ці причини завдають тяжких втрат сім'ям, громадам, державам та усьому світу. Тож цей день покликаний ще раз привернути увагу суспільства до преблими захисту дітей та розвитку середовища, дружнього по відношенню до малечі у всьому світі.

ТОЛЕРАНТНІСТЬ ВРЯТУЄ СВІТ

 "Толерантність врятує світ". Саме така назва заняття з учнями 11-А класу Бершадського ЗЗСО І-ІІІ ступенів №3.

Під час заняття було обговорено риси толерантної людини, в групах проведено вправу "Зрозумій мене" , учні спробували відчути себе потрібними, важливими, тими, які можуть щось зробити.
ЗАНЯТТЯ ПРОЙШЛО ВЕСЕЛО,ЖИВО, ЕНЕРГІЙНО ТА МЕГА ЕМОЦІЙНО)))












16 листопада - Всесвітній День Толерантності

 У всесвітній день толерантності, я з учнями 9-А класу провела заняття: " Усі ми ріЗні, але ріВні"". Ми розглянули історію цього дня, побачили відеоролики про толерантність, робили цікаві вправи, які показували що всі ми різні, але маємо бути  рівні. Що потрібно поважати один одного, та ставитися толерантно. Розглядали риси толерантної людини, на кожну літеру слова підбирали риси характеру за  асоціацією. В групах розшифровували філворди та анаграми. Весело та інформаційно провели заняття. Дякую учням за активну роботу)))

















Навчіть вашу дитину робити добро

 


Для того, щоб у майбутньому дитина співпереживала та була милосердною, їй потрібно максимально пояснювати та розповідати про емоції, які переживають люди навколо. А також показувати все на власному прикладі: найкращий спосіб долучити її до добрих справ — це робити їх самим!

Дітям легко сприймати те, що їм цікаво. Тому варто інтегруватись у їх звичне середовище, зацікавити та пояснити, які його вигоди від тієї чи іншої справи. Наприклад, навіщо сортувати сміття? Для збереження природи. Скоріш за все, для дитини це не буде аргументом, а от пояснення, що стан навколишнього середовища = його здоров’я і здоров’я близьких може спрацювати.

То з чого ж почати 


  • Покажіть дитині, що вона вже робить добро

Коли ділиться яблуком із другом, коли притримує двері, коли просто комусь посміхається. Більшість дітей все ж роблять ці справи, але їм буде важливо почути, що їх  вчинки важливі й для інших.

  • Долучайтесь до добрих справ самі 

«Не виховуйте дітей — виховуйте себе. А діти все одно будуть схожі на вас» — це англійське прислів’я влучне не тільки для поведінки та манер, а й до звички робити добро. Наприклад, прибирайте сміття після пікніку разом, пояснюючи дитині, чому це важливо. Пропустіть в черзі вагітну жінку чи людину з особливими потребами — для дитини такий зразок поведінки стане настільки природнім, як чистити зуби вранці.

  • Читайте книжки 

Книжки про добрі справи, про історії  відомих людей,  про важливість  турбуватись про інших. Такі серії з яскравими ілюстраціями є в українських видавництвах (Казки на ніч для дівчат-бунтарок, Хороші хлопці). Розширюйте горизонти дитини світовим досвідом. До речі, тут мультики також гарно працюють!

  • Не обмежуйте в допомозі

Дайте дитині вибрати, кому вона хоче допомагати найбільше. Тварини, діти, бабусі та дідусі, підтримка природи — головне розповісти кому і як можна допомогти, а дитина хай вирішить сама, кому вона найбільше співпереживає. Якщо дитина тільки розпочинає свій шлях у благодійності, розпочніть з підтримки емоційно легших благодійних ініціатив (захист природи, сортування відходів, підтримка культурних проектів тощо).

  • Не тисніть

Авжеж ніхто краще за вас не знає вашу дитину. Орієнтуйтесь на її можливості та бажання, адже  добрі справи — двосторонній обмін щастям. Не потрібно тиснути на неї робити чи віддавати більше. Дайте дитині простір, щоб процес перетворився в задоволення, а не повинність.  

Важливо дати дитині захисний механізм від вигорання, своєрідний стоп-кран і пояснити, що зробити паузу, відпочити, відновитись — це нормально і дуже важливо.


13 листопада Всесвітній день доброти

 Сьогодні такий день коли потрібно згадати про колообіг добра в природі. На підсвідомому рівні ми допомагаємо тим, хто нам ближчий, очікуючи, що за потреби підтримають і нас. Ми не вижили б, якби не допомагали один одному.



Піднесений емоційний стан людини, який виникає внаслідок доброї справи, спонукає допомагати знову і знову, таким чином сприяючи виживанню людства. Згідно з дослідженнями Emory University, коли ви добрі стосовно іншої людини, центри задоволення і винагороди вашого мозку працюють так само активно, як ніби ви були одержувачем доброго вчинку, а не дарувальником. Це явище називається helper’s high.Своїми добрими вчинками ми надихаємо інших і запускаємо глобальний колообіг добра у світі. В основі благодійності лежить емпатія, тобто здатність співпереживати іншій людині. Латвійські вчені дослідили, що емпатія справді зміцнює наше серце й оздоровлює його.

Приємні відчуття, що супроводжують добрі справи, пояснюють викидом окситоцину. Він значно поліпшує фізичний стан, зокрема запобігає розвитку запальних процесів серцево-судинної системи. Це підтверджують результати дослідження канадських учених. Вони дослідили показники здоров’я підлітків, розділивши їх на 2 групи: одні волонтерили по годині щодня, інші вели звичний спосіб життя. Через два місяці після початку волонтерства в перших значно поліпшилася серцева діяльність, знизився рівень запальних процесів і холестерину в організмі.

Нас часто зупиняє стереотипна думка, ніби ми не в змозі зробити щось глобальне і будь-яка наша дія — лише крапля в океані. Але саме наша крапля робить цей океан особливим.

Не потрібно бути ідеальним або мати мільйони, щоб почати змінювати світ. Допомога або є, або її немає. Кожна дія є важливою та рухає світ уперед. Внесіть у свій щоденний список завдань маленькі добрі справи й помітите, що згодом це стане гарною звичкою і частиною вашого життя. Здатність людей допомагати один одному визначає подальший еволюційний розвиток і суспільства загалом, і кожної особистості зокрема. Цитуючи Магатму Ґанді: «Ми самі маємо стати тими змінами, які хочемо бачити у світі». І хай першим кроком до таких змін стане звичка робити добро.


Участь у вебінарі від НМЦПССО

Вебінар на тему : "Критичне мислення в контексті медіаосвіти"

Під час вебінару ми розглядали етапи та методи критичного мислення, як потрібна  медіагромотність, що потрібно бути свідомими в медіапросторі.

Анастасія Нагібіна цікаво та доступно розповіла про форми та методи роботи на уроках, щоб формувати свідомих людей в медіапросторі.





Чому підлітки проявляють неповагу та можуть ставати грубими?

 

Чому підлітки проявляють неповагу та можуть ставати грубими?

Як правильно реагувати на грубість підлітків?

Дуже часто в підлітковому віці у дітей, у зв’язку з необхідністю відчути себе дорослими, проявляються такі риси, як грубість, неповага (скоріше, зневажливе ставлення). Часто в період становлення підліток не знає, як йому проявити свою дорослість, і знаходить найпростіший шлях – грубість, зухвалі фрази, які раніше він не міг собі дозволити. І тут батькам дуже важливо правильно відреагувати, щоб не просто накричати і “натиснути” авторитетом, а виправити ситуацію.

У першу чергу, говоріть з підлітком на рівних, не сюсюкайте і не пригнічуйте – дайте йому відчути свою важливість, значимість, щоб він не шукав інші способи для отримання цього відчуття.

Радьтеся з ним частіше в різних сімейних питаннях – не виключено, що він запропонує яке-небудь свіже рішення, та й грубити в такій ситуації немає ніякої потреби, більше того, грубість тут буде виглядати по-дитячому.

Коли ваша дитина грубить, відразу ж вкажіть їй на це, щоб вона завжди знала, що перейшла межу.

Не соромтеся роз’яснити їй, як правильно. Тільки спробуйте зробити це не у вигляді моралізаторства, а під час дружньої бесіди, ще краще – на власному прикладі. Зверніть увагу, як ви, дорослі, спілкуєтесь між собою в сім’ї. Недарма кажуть, що скільки б ми не вчили своїх дітей хорошим манерам, вони все одно будуть вести себе, як їхні батьки.

Ніколи не вступайте в суперечки. Не треба демонстративно зітхати, знизувати плечима, показувати, що ви розсерджені. Як не треба і вмовляти, перестерігати, лаятися – така тактика ніколи не спрацьовує, а тільки посилює подібну поведінку.

Як показують дослідження, діти-підлітки перестають грубити, коли бачать, що це … неефективно для залучення вашої уваги. Тому тримайтеся нейтрально, не відповідайте. Наприклад, дивіться відсторонено на що-небудь, а якщо не допомагає, закрийтеся в іншій кімнаті. Просто відмовтеся продовжувати розмову, поки син (дочка) грубить, і робіть так ЗАВЖДИ.

Важливий момент: намагайтеся поправляти дитину, якщо вона неправильно і грубо поводиться, віч-на-віч, а не в присутності інших дорослих або підлітків. Інакше можете нарватися на ще більшу грубість – пам’ятайте, що ваша дитина вже не маленька і болісно сприймає будь-яку критику на свою адресу, тим більше на людях!

Заохочуйте шанобливу, правильну поведінку якомога частіше – це найпростіший спосіб домогтися бажаного. А адже згідно з дослідженнями, батьки підлітків в більшості випадків роблять навпаки: замість того щоб звертати увагу на хороше, постійно вказують на погане. І тому як тільки ви побачите або почуєте, що ваш “грубіян” проявляє ввічливість або повагу, обов’язково похваліть його, оцініть його старання, навіть якщо не зовсім вийшло, але ви бачите, що він старався. Це йому сподобається!