Коли чуєш звук вибухів або лунає чергова сирена, руйнується головна ілюзія нашої психіки: ілюзія безпеки завдяки планам на завтра. Як практики усвідомленості допомагають триматися, коли земля йде з-під ніг? Повернення у тіло тут і зараз. Під час тривоги ми летимо в майбутнє, повне катастрофічних сценаріїв. Усвідомленість через дихання чи контакт стоп із підлогою повертає мозок у єдиний реальний момент: «Прямо зараз, у цю секунду, я дихаю, я тут». Зняття опору неминучому. Найбільше болю приносить не сам вибух чи сирена, а внутрішній крик: «Чому це знову відбувається? Коли це закінчиться?». Практика вчить помічати цей опір і дозволяти собі проживати страх, розпач чи втому без самосуду. Фокус на тому, на що ми маємо вплив. Ми не можемо зупинити обстріли чи змінити зовнішні обставини. Але ми можемо обрати, як облаштувати своє укриття, кому написати або як підтримати себе в цю хвилину. Усвідомленість під час війни — це не про розслаблення чи «позитивне мислення». Це про здатність залишатися живим усередині постійного шторму, не руйнуючи себе зсередини ще й власним страхом.
Немає коментарів:
Дописати коментар