Критичне мислення. Головні аспекти тренування

 Однією з переваг появи новітніх технологій, є можливість вільного доступу до будь-якого типу інформації, яка надходить з різних джерел та потребує переосмислення й перевірки на правдивість. Саме через призму критичного мислення ми можемо помітити  невідповідність та неправдивість знайденої інформації, відкинути неточні дані, та відокремити факти від суб’єктивної інтерпретації.

Критичне мислення – це процес аналізу, синтезування й обґрунтовування оцінки правдивість/цінності інформації; властивість сприймати ситуацію глобально, знаходити причини та альтернативи; здатність генерувати чи змінювати свою позицію на основі фактів й аргументів, коректно застосовувати отримані результати до проблем і приймати зважені рішення – чому довіряти та що робити далі.

В дошкільному віці закладається фундамент інтелектуального, соціального, емоційного, особистісного розвитку людини. І саме дошкільна освіта має розпочинати створювати основу для подальшого розвитку критичного мислення дітей.

Ключові етапи тренування критичного мислення:

Виклик. Мета – формування особистого інтересу для отримання інформації. Учням пропонують  подумати та розповісти іншим (індивідуальна, парна, групова робота) про те, що вони знають з теми запропонованої до обговорення – раніше набуті знання усвідомлюються та стають фундаментом для засвоєння нових. Задача вчителя/вихователя на цьому етапі – узагальнити знання дітей, допомогти кожному визначити «своє особисте знання» і основні цілі для отримання нових.
Осмислення. Процес ознайомлення з новою інформацією. Під час даного етапу дітям пропонується відстежувати своє розуміння. У разі виникнення питань, дітям пропонується фіксувати незрозумілі фрагменти задля подальшого заповнення «білих прогалин». По завершенню опрацювання інформації дітям пропонується звернути увагу  на ті орієнтири/фрази/слова, які допомогли їм зрозуміти інформацію, а які, навпаки,  їх заплутували. Під час даного етапу відбувається індивідуальний пошук інформації з подальшим груповим обговоренням та аналізом.
Рефлексія. Процес під час якого учні  розмірковують стосовно того що вони дізнались та як впровадити нові знання у свої уявлення; також провести обговорення щодо зміни їх думок, бачення, поведінки внаслідок отриманої інформації.

Для розвитку критичного мислення існує безліч вправ та технік, пропонуємо розглянути одну з них.

Метод «Шість капелюхів» – це психологічна рольова гра, сенс якої полягає в тому, щоб розглянути одну і ту ж тему з 6 незалежних одна від одної точок зору. Даний метод запропонував британський письменник, психолог та спеціаліст з творчого мислення Едвардом де Боно у 1985 році. Основою цього підходу є концепція паралельного мислення.

Вік: від 5 років

Формат: індивідуально; групове.

Дана гра застосовуватися і на етапі виклику, але вже містить певні елементи осмислення та навіть рефлексії.

Хід виконання. Дітей ділять на команди (або це можуть бути окремі ролі для 1 дитини), кожна з яких отримує свого «капелюха». Колір капелюха вказує на тип завдання:
Білий капелюх – розкажіть про тему лише у фактах і цифрах.
Жовтий капелюх – подумайте, чому … (далі йде якесь питання, що стосується фундаментальних основ теми, яку досліджує група/клас).
Чорний капелюх – доведіть, що … (в рамках теми).
Червоний капелюх – подумайте, який емоційний стан може викликати в нас ця тема (або якийсь її ключовий елемент).
Зелений капелюх – подумайте, як використати тему/її елементи, щоб це зробило наше життя радіснішим?/ які позитивні моменти має ця тема?
Синій капелюх – узагальніть висловлювання всіх попередніх груп капелюхів/підсумуйте, що корисного та нового ми взнали в результаті цього завдання.

Дана гра допомагає оцінити певні ситуації з різних точок зору та сприяє тому, що ми приймаємо рішення, здійснивши комплексний аналіз у 6 незалежних площинах, що допомагає підійти до вирішення завдання систематично, зібравши факти та оцінивши всі «за» і «проти». дозволяє структурувати весь масив інформації за окремими ознаками, тобто розв’язати проблемне питання з використанням системного підходу і при цьому залишає місце для творчості.

Отже, варто пам’ятати про необхідність розвитку критичного мислення у дітей, адже це сприяє відчуттю свободи власної волі, розширенню горизонтів, можливості знаходити та приймати певні важливі істини для себе, глибокому розумінні себе, своїх цінностей та потреб, адаптації до змін, врівноваженості, здатності протистояти інформаційному тиску, знешкоджувати маніпуляції, толерантності  та екологічному ставленні до членів колективу/групи.




Немає коментарів:

Дописати коментар