Історія дня захисту дітей



«Міжнародний день захисту дітей» — святкується щорічно 1 червня. Був заснований в листопаді 1949 у Парижі рішенням сесії Ради Міжнародної демократичної федерації жінок. Вперше «Міжнародний день захисту дітей» відзначався в 1950-му році в 51 країні світу. ООН підтримала цю ініціативу й оголосила захист прав, життя і здоров’я дітей одним з пріоритетних напрямків своєї діяльності.
Відповідно до Женевської декларації про права дітей, ухваленої 1924-го року, була проголошена необхідність соціального захисту прав дитини. Декларація прав дитини була ухвалена 20 листопада 1959 і проголошувала рівні права дітей у сфері виховання, освіти, соціального забезпечення, фізичного і духовного розвитку незалежно від кольору шкіри, національної належності, громадського походження, майнового стану та іншого. Декларація закликає батьків, громадські організації, уряди визнати права дітей і сприяти їх здійсненню.
У цей день влаштовуються різні розважальні заходи для дітей. Серед їхнього числа: конкурси з подарунками, концерти, всілякі виставкові та пізнавальні заходи.

Вітання з днем захисту дітей


Щороку в перший день літа відзначається Міжнародний день захисту дітей. Сім'я і дитина - це споконвічні цінності, які сповідує український народ, будуючи свою державність та розвиваючи власну культуру.
Турбота про дітей, усвідомлення ВАЖЛИВОСТІ їх інтересів над інтересами дорослих мають стати філософією нашого життя. Витратіть свій час на спільну прогулянку, розмови, ігри, походи, відпочинок усією сім’єю. Дітям так важливо знати що ви поруч, ви їхня підтримка.
Бажаю миру і злагоди кожній дитині, кожній родині, усій Україні! Наснаги і мудрості батькам, педагогам, всім дорослим, серця яких сповнені любов’ю до дітей.
 Адже діти – наша радість!!!
#Я_ЛЮБЛЮ_СВОЇХ_ДІТЕЙ


ПОРАДИ



Наразі ми всі опинилися в ситуації, коли нашими найкращими друзями стали комп’ютери, телефони, планшети. Це викликає велику напругу, швидку втомлюваність та зниження гормонів радості. Ми позбавлені великої кількості стимулів та вражень.
Тож як покращити свій стан та пристосуватись до умов?

  • Відпочивайте від екранів. Не використовуйте гаджети у вільний час (новини нікуди зникнуть, а ви перепочините). Заведіть будильник на кожні 30-40 хвилин роботи і відходьте подалі від моніторів.
  • Робіть перерви. Це потрібно робити ще частіше, ніж раніше. Давайте можливість вашим очам побачити щось інше окрім мерехтіння екрану. Нехай ваші ноги трохи побудуть у вертикальному положенні або спина відчує всю м’якість килимового покриття. Прогуляйтеся по коридору, завітайте на балкон, визирніть у вікно…
  • Робіть фізичні вправи. Поки триває ваша перерва – зробіть кілька фізичних рухів. Це піде на користь і вашому настрою, і тілу.
  • Обіймайтеся! Це не тільки гарна фізична вправа (особливо якщо ви впіймали власного кота, а він пручається), а і чудовий засіб поліпшення настрою. Пам’ятаєте про 8 обіймів на день?! Збільшить їх до 12 і ви відчуєте неабиякий приплив сил.
  • Краса поряд. Поставте гарну квітку на робочий стіл, повісте картину навпроти очей, прикрасьте своє робоче місце красивими речами. І нехай квітка – це герань з підвіконня, картина – дитячий малюнок або сімейне фото… Головне, щоб ви отримували від цього задоволення!



ПОРАДИ БАТЬКАМ

Пропонуємо вам скористатися заповідями знаменитого педагога, психіатра і антрополога 20-го століття Марії Монтессорі, які були розроблені спеціально для батьків.


Нехай ці короткі повчальні висловлювання стануть для вас джерелом мудрості!
1. Діти завжди вчаться у свого оточення, тому батьки — їх краща зразкова модель.
2. Якщо дитина часто отримує заохочення, то у неї, безсумнівно, буде висока самооцінка.
3. Діти, які ростуть впевненими в собі, вчаться довіряти іншим.
4. Діти, які часто зазнають критики, вчаться засуджувати інших.
5. Батьки, які насміхаються над своєю дитиною, роблять її сором’язливою.
6. Діти, які отримують підтримку і відчувають себе в безпеці, виростуть впевненими в собі.
7. Ніколи не кажіть погано про свою дитину ні при ній, ні без неї.
8. Завжди поважайте свою дитину, навіть якщо вона припускається помилок. Всі це роблять. Одного разу ваша дитина навчиться їх виправляти.
9. Якщо дитина часто відчуває сором (особливо, якщо звинувачення лунають із боку її батьків), то вона навчиться завжди відчувати себе винуватим.
10. Завжди уважно слухайте свою дитину. Відповідайте їй, коли вона задає вам питання або щось коментує.
11. Якщо дитина розуміє, що її думки і ідеї завжди (або, принаймні, часто) приймаються, то вона завжди буде відчувати себе добре.
12. Завжди допомагайте дітям, коли вони про це просять. Тільки так вони навчаться досягати всього, що їм потрібно.
Прислухайтеся до цих дуже простих порад і пам’ятайте, що любов, повага, захист і діалог — ваші кращі союзники у вихованні дитини.
ДЖЕРЕЛО: https://coma.in.ua/

ЕМОЦІЙНЕ ДЕРЕВО

дерево емоційПротягом дня ми відчуваємо величезну кількість різних емоцій, а дитина відчуває їх ще більше. І не всі вони бувають позитивними, є ще образа, злість, смуток. Все треба обов’язково промовляти. Якщо прикро – треба поговорити, виговоритися. Тільки не зопалу, коли можна випадково когось образити, а коли «хвиля» обурення спаде.
Ось один з варіантів, як можна допомогти висловити емоції.
Можна намалювати велике дерево (без листочків). Потім повісити на двері в кімнату чи просто на видному місці. У цього дерева буде кілька важливих завдань. По-перше, воно допоможе краще висловити почуття, яке виникло в тій чи іншій ситуації, по-друге, інші члени і сім’ї і присутні люди знатимуть які емоції відчуває автор.
Окремо разом з дитиною потрібно намалювати листочки з емоціями і по мірі необхідності приклеювати «свій настрій». Або можна завантажити тут готовий варіант.
Можна для кожного члена сім’ї зробити своє дерево або одне велике, а у кожного буде «своя гілка».
Для підлітків можна зробити окремий напис «Не чіпати», або «Хочу побути сам». А батьки в свою чергу повинні поважати почуття дитини.
ДЖЕРЕЛО:https://dytpsyholog.com/

КОЛЬОРОВІ ЕМОЦІЇ

Усвідомлюємо й називаємо емоції

Це завдання допоможе дитині розвинути емоційний інтелект, навчитися говорити про свої почуття й емоції. Спочатку дитині потрібно вибрати три кольори, що відповідатимуть частоті виникнення емоцій (часто, інколи, (майже) ніколи): цими кольорами дитина замальовує відповідні комірки таблиці, створюючи «кольоровий ключ до емоцій». Далі дитині пропонується прочитати 20 назв емоційних станів у колах й овалах, і поміркувати, наскільки часто вона відчуває той чи інший стан, а зрештою – розмалювати кола й овали відповідними кольорами з таблиці. Виконуючи завдання, дитина підвищить здатність до саморефлексії, розширить словниковий запас.
Джерело:Розвиток дитини

ОБМЕЖЕННЯ

ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ

Кожна дівчинка або жінка чула колись таку фразу "ти ж дівчина, а тому маєш поводитись так, як від тебе очікує суспільство". Про кожне таке "не можна" або "ти маєш" дівчата розповіли Hromadske.tv.Cherkasy в соціальному ролику.
ДЖЕРЕЛО:http://autta.org.ua/ua/materials/material/CHi-obmezhuiemo-mi-d-vchat-/

НЕ СМІЙСЯ З МЕНЕ


Джерело: http://teksti-pesenok.ru/12/Mariya-Burmaka/tekst-pesni-Ne-smiysya-z-mene
Ти з дитинства пам'ятаєш, коли тобі у слід
Слова образливі кричали, бо ти не такий, як всі.
І це з роками не минає, не зітреться ніяк,
і ніби ти - це я.

Я мов малюк сумний, той самий, що останній між усіх,
ніби самотня юна мама, услід якій лунає сміх, 
немов хлопчина в окулярах, чи у брекетах дівча,
в усіх прохання у очах:
Не смійся з мене, мені болить,
Ти уяви собі хоча б на мить,
що я - це ти, а ти - це я,
і весь наш світ лише одна сім'я.
Не смійся з мене...

Хтось як безпомічний каліка, якого ти не помічав. 
Він не просив би зроду-віку, якби усього вдосталь мав. 
І ми однаково самотні, коли самотньо на душі, 
тому скажи:

Приспів.

Товстий! Рудий! 
А хтось малий. Заїка хтось...
А ти який?

Приспів.

25 ТРАВНЯ - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЗНИКЛИХ ДІТЕЙ


4 тисячі зниклих дітей в Україні щороку.

25 травня - Міжнародний день зниклих безвісти дітей.
 Міжнародний день зниклих безвісти дітей Ініціатива проведення цього Дня виникла спочатку у США, була підтримана Європою, а потім і всією світовою громадськістю. 25 травня 1979 року, в Америці, після занять у школі додому не повернувся шестирічний хлопчик Ітан Патц. Дитину шукала не тільки поліція, місцева громада, але й уся Америка, та знайти хлопчика так і не вдалося. Через чотири роки після цього, президент США Рональд Рейган оголосив 25 травня Національним днем зниклих безвісти дітей. У 1984 році в країні було створено Національний Центр пошуку зниклих безвісти дітей, а також дітей, які стали жертвами експлуатації. У 1997 році з ініціативи США було створено вже Міжнародний центр пошуку зниклих безвісти дітей, а також дітей, які стали жертвами експлуатації (International Center for Missing and Exploited Children (ICMEC). У свою чергу, при цій організації були створені територіальні центри.
Щороку в усьому світі зникають сотні тисяч дітей. Одні самі йдуть з дому, інших викрадають. Причини втечі дітей із дому різні. Поштовхом може бути будь-що: конфлікт із батьками, вчителями, однокласниками, розлучення батьків, їхня гіперопіка чи байдужість, пошук сенсу життя, поява в родині молодшої дитини тощо – причини суто індивідуальні і їх безліч. Ризикованим є підлітковий вік, але зникають і малюки.
 За статистикою, щороку в Німеччині зниклими безвісти вважають 100 тис. дітей, у Канаді – 45 тис., у США 460 тис., у Британії 140 тис., в Індії понад 70 тис., в Австралії та Іспанії близько 20 тис. Багатьох із них знаходять і повертають додому, але чимало так ніколи і не повертається в рідну домівку – їх або вбивають, або віддають (продають) у сексуальне рабство.
У Європейському Союзі День зникли безвісти дітей проводиться з 2002 року. День було створено для висловлення європейською спільнотою солідарності зі зниклими дітьми та їхніми родинами, а також для того, щоб підтримати їх у цій трагічній ситуації, адже зникнення дитини – це справжня катастрофа для сім’ї. За даними Єврокомісії, в ЄС щороку 250 тисяч дітей оголошують у розшук. Особливо гострою стала ситуація у зв’язку з напливом на Європейський континент біженців. За даними Європолу, понад 10 тисяч дітей-мігрантів, які прибули до Європи без батьків, зникли безвісти. Цілком можливо, що більшість із них потрапила до рук злочинних угруповань. В Україні щороку реєструється близько 4 тис. випадків зникнення дітей.
НЕ БУДЬ БАЙДУЖИМ!

ДЕНЬ СЛОВЯНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ Й КУЛЬТУРИ

Публічна бібліотека Томашпільської селищної ради
В Україні День слов’янської писемності й культури встановлено відповідно до Указа Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004 і відзначається щорічно 24 травня.
24 травня День слов’янської писемності і культури. Свято встановлено постановою Президії Верховної Ради Української РСР від  30.01.91 N 568-I "Про День слов’янської писемності і культури".
Щорічно 24 травня у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія - творців слов’янської писемності.
24 травня православна церква згадує святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія. Брати були православними ченцями, слов’янську абетку створили у грецькому монастирі.
Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.
Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки - глаголиця і кирилиця. З САЙТУ
ПАМ'ЯТАЙТЕ ТА БЕРЕЖІТЬ СВОЮ КУЛЬТУРУ!!!


МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЗАХИСТУ ДІТЕЙ





ДЕНЬ ВИШИВАНКИ

Вітаю з днем вишиванки!!!
Всесвітній день вишиванки — міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Дата проведення — щороку в третій четвер травня (будній день). Свято є самобутнім і самодостатнім, не прив'язане до жодного державного чи релігійного. У цей день кожен охочий може долучитись до свята, одягнувши вишиванку на роботу, до університету, школи чи садочка. 
Долучайтесь!!!
БЕРЕЖІТЬ УКРАЇНСЬКЕ
Я сьогодні ходжу у вишиванці)))


10 причин чому корисно обійматися

Доведено, що дитина, яку в родині часто обіймають, пригортають до себе і цілують, менше хворіє, має міцний імунітет, виглядає більш щасливішою та стійкою до стресових подій в її житті. І це неспроста, адже під час таких обіймів в людині виділяється так званий «гормон довіри» (окситоцин) — він в тілі людини зміцнює відчуття безпеки (захищеності) і довіри до оточуючих. І навіть щоденні, короткотривалі обійми в родині перед тим, як дитина іде до школи, чи садочка, роблять ваші взаємини з дитиною більш міцнішими і надають їй і вам гарного настрою на цілий день.

А коли ви впродовж дня до двадцяти разів обіймете свою дитину, це зміцнить її імунітет і ваша дитина не лише буде менше хворіти, але й буде досягати кращих результатів у навчанні.

10 причин чому корисно обійматися:

1. Обійми роблять нас щасливими! Коли ми обіймаємо іншу людину, наші залози в організмі вивільняють відомий вже нам гормон, а він, згідно з науковими дослідженнями, пов’язаний зі «щастям».
2. Обійми лікують від стресу! Знову ж таки, щирі обійми, збільшуючи рівень «гормону щастя», знижують рівень «гормону кортизолу» в організмі. А всі ви знаєте, що високий рівень «гормону кортизолу» призводить до надлишкової ваги і навіть такої хворобі, як діабет.
3. Діти потребують обіймів стільки ж, скільки води та їжі! На думку дослідників Гарвардського університету обійми нормалізують всі фізіологічні процеси в організмі дитини, які необхідні для її розвитку. 
4. Обійми роблять учнів успішними у навчанні! Діти, які отримують підтримку від оточуючих, краще навчаються і стають добрими та чуйними в класі.
5. Обійми покращують будь-яку гру! Вчені Каліфорнійського університету Берклі (англ. University of California, Berkeley) довели, що чим більше між членами команд обіймів один з одним, тим більше шансів у команди на перемогу. 
6. Коли багато обіймів в родини, всі менше хворіють! Фізіологи встановили, що обійми стимулюють вилочкову залозу, а вилочкова залоза є центральним органом імунної системи організму, що в свою чергу регулює вироблення лейкоцитів, які підтримують наше здоров’я.
7. Обійми найкращі допоміжні ліки від хвороб! Дослідники з Університету Ка́рнеги — Ме́ллона (англ. Carnegie Mellon University; CMU) довели, що люди, які під час хвороби отримували більше обіймів, мали менш виражені симптоми цих хвороб і швидше одужували.
8. Обняте серце — це здорове серце! Дослідження Університету Північної Кароліни показали, що щирі обійми спонукають до більшого приливу крові серця, що допомагає знизити частоту серцевих скорочень.
9. Закохана пара, яка часто обіймається — це щаслива пара! Закохані, які відчувають любов своїх партнерів через фізичну прихильність, мають більш високий рівень вже відомого нам «гормону щастя», а тому більше довіряють один одному, а від так — є найщасливішими.
10. Просто, не вимовляючи ні слова, обійми! Нехай хтось знає, що ти дбаєш про нього. За словами Дачера Келтнера, професора психології Каліфорнійського університету, ми ототожнюємо любов з простим людським дотиком. Уявіть собі, скільки любові може бути від великої кількості обіймів. 
Отож, давайте більше обійматися!

17 травня, в Міжнародний день дитячих телефонів довіри

Сьогодні, 17 травня, в Міжнародний день дитячих телефонів довіри, ми особливо відчуваємо всю важливість справи, якою займаємось.
Слухати, чути, підтримувати, допомагати, а часто і рятувати дітей —це наша місія, якою ми безмежно пишаємось. Бути дотичними до проблем та шукати варіанти виходу із них — це наше завдання і ми щиро радіємо, коли нам це вдається разом з дитиною, навіть у такі складні часи.
Під час карантину, спричиненого пандемією COVID-19, ми поруч - на Національній дитячій гарячій лінії, а також у соціальних мережах Instagram та Telegram.
Бо це саме ті ресурси, де діти, підлітки та їхні батьки можуть отримати підтримку та допомогу у зручний для себе спосіб.
☎️ Нагадуємо номери Національної дитячої гарячої лінії - 0 800 500 225 (зі стаціонарного) або 116 111 (з мобільного).
📱 Також наш Instagram @childhotline_ua та Telegram @CHL116111.
Ми завжди поруч!

Сердитись час від часу - цілком нормально.

Ефективні поради з керування гнівом для дітей

Сердитись час від часу - цілком нормально. Але не можна допускати, щоб злість переростала в жорстокість або агресію. Дуже важливо, щоб дитина це знала. Щоб запобігти агресивній поведінці дитини, потрібно навчити її керувати гнівом.
Чи є у вашої дитини проблеми з гнівом?
Кожна людина відчуває гнів, у тому числі й діти. І це нормально. Але деякі люди не можуть справлятися зі своїм гнівом. Розглянемо кілька ознак, які можуть свідчити про те, що у дитини є проблеми з гнівом:
  • дитина часто виходить з себе через найменші дрібниці;
  • дитина втрачає самоконтроль, не може зупинитися під час спалаху гніву;
  • дитина не може зв'язно висловити свої почуття;
  • дитина не помічає, як їх гнів впливає на інших людей. Здається, що її не хвилюють почуття оточуючих;
  • дитина поводиться нерозумно;
  • дитина використовує погрози в мовленні. У її малюнках і тому, що вона пише, присутня тема насильства і агресії;
  • дитина говорить, що в її агресивній поведінці винні інші;
  • дитина сердиться протягом довгого часу;
  • дитина починає контролювати свою поведінку тільки після того, як її зупинять і посварять.
Діти, які бездумно проявляють агресивну поведінку, відчуваючи злість, зазвичай роблять боляче собі або іншим. Іноді проблеми з гнівом у дитини очевидні. Але в деяких випадках батькам потрібно уважно спостерігати за її поведінкою і думками.
Якщо ви помічаєте, що дитина часто відчуває гнів, вам варто дізнатися, як ним керувати.
Що таке керування гнівом?
Керування гнівом - це процес навчання дітей тому, як правильно направляти свій гнів у безпечне русло. Діти вчаться виявляти ознаки гніву, заспокоюватися і виконувати більш продуктивні дії. Керування гнівом не означає, що потрібно пригнічувати або заперечувати свої почуття.
Гнів - це нормальне почуття, і його потрібно висловлювати. Пригнічений гнів може призвести до спалахів, людина може стати агресивною і жорстокою. Керування гнівом допомагає запобігти таким спалахам, які можуть завдати шкоди дитині або іншим людям.
Навички управління гнівом так само важливі, як і інші життєві навички, які допомагають дитині згодом стати розумним дорослим. Як же допомогти дитині навчитися керувати гнівом?
Поради з керування гнівом у дітей
Керувати гнівом нелегко. Саме тому дитина повинна це засвоїти якомога раніше. Розглянемо кілька порад, які допоможуть дитині краще справлятися зі своїм гнівом.
1. Беріть паузу
Паузи завжди допомагають, коли дитина сердиться. Коли у неї трапляється напад гніву, не реагуйте і не сваріть її. Це тільки посилить її гнів. Замість того щоб сперечатися або говорити з нею на підвищених тонах, вчиніть так: почекайте, поки дитина закінчить, а потім відведіть її до її кімнати. Скажіть їй якомога спокійніше, що вона повинна провести у своїй кімнаті деякий час, щоб заспокоїтися.
Почуття власного гніву може лякати деяких дітей. У такому випадку не варто залишати дитину саму в кімнаті: це тільки посилить гнів. Якщо ви помічаєте, що до почуття гніву у дитини додається страх, залишайтеся поруч з нею.
Але якщо дитина проявляє агресію, негайно зупиніть її і змусьте сидіти тихо протягом однієї-двох хвилин, поки вона не заспокоїться.
  • Якщо ви навчите дитину дихальних вправ або йоги, це допоможе їй заспокоюватися, перш ніж гнів оволодіє нею.
  • Прогулянка на свіжому повітрі на самоті допоможе їй зібратися з думками і почуттями.
  • Навчіть дитину рахувати від одного до десяти, роблячи вдихи й видихи в такт. Це допоможе їй заспокоїтися.
2. Вивчіть словник почуттів
Коли маленькі діти відчувають злість, вони зазвичай кричать, б'ються і кидаються речами, тому що не знають, як висловити свій гнів словами. Словник почуттів - це список слів, які дитина може використовувати, щоб висловити свої емоції. Навчіть її слів, які позначають емоції.
  • Ви можете почати з таких слів, як «сердитись», «щасливий», «злякатися», «нервовий», «тривожний», «роздратований» тощо.
  • Як тільки дитина засвоїть ці слова, навчіть дитину вживати їх в реченнях: «Я зараз так серджуся на тебе» або «Він мене дратує».
  • Висловити свої почуття завжди краще за допомогою слів, ніж битися, кусатися або кидатися речами.
  • Читання книг про емоції може допомогти дитині краще розуміти свої почуття.
3. Дайте вихід гніву
За почуття гніву відповідає мигдалеподібне тіло - частина мозку, яка також відповідає за реакцію організму «бий або біжи». Як тільки людина відчуває гнів, у її надниркових залозах виділяється адреналін, підвищується рівень тестостерону в організмі, підвищується пульс і артеріальний тиск. Коли в організмі підвищується рівень адреналіну, людина відчуває силу і енергію, а її голос стає голоснішим. Такі зміни збільшують ризик агресивної поведінки. Щоб цьому запобігти, потрібно перенаправити адреналін на щось більш продуктивне і менш шкідливе. Наприклад, можна побити боксерську грушу, покричати в подушку, зайнятися якимось видом спорту (наприклад, бігом, плаванням або просто робити фізичні вправи). Фізичне навантаження - один з найефективніших способів управління гнівом як для дорослих, так і для дітей.
4. Співпереживайте дитині
Співпереживання може творити чудеса, коли мова йде про дитину, що відчуває гнів. Якщо ваша дитина сердиться, заохочуйте її говорити про це. Не перебивайте дитину, коли вона висловлює свій гнів. Визнайте будь-які її почуття, будь-то гнів, роздратування або якісь інші.
Покажіть дитині, що ви дбаєте про неї. Часто діти стають агресивними, коли вони розчаровані або відчувають, що ними нехтують або зраджують їм. Дитина може відчувати, що гнів - це єдиний спосіб, щоб її почули або сприйняли серйозно. Подумайте, після якого вашого вчинку дитина стала проявляти гнів.
Коли дитина заспокоїться, сядьте поруч з нею і щиро запитайте, що її турбує і як ви можете їй допомогти. Запропонуйте дитині прогулятися і поїсти морозива. Прогулянка допомагає дитині отямитись. Не акцентуйте увагу дитини на помилках. Дозвольте їй робити помилки - без цього неможливий розвиток. Не набридайте дитині довгими поясненнями - просто мовчіть і тим самим проявіть трохи співчуття.
5. Хваліть дитину за хорошу поведінку
Поведінка дитини залежить від того, як ви на неї реагуєте. Діти завжди прагнуть привернути увагу батьків будь-якими способами і отримати їх схвалення. Тому, коли ваша дитина демонструє хорошу поведінку, хваліть її й цінуйте її зусилля. Але не перестарайтеся. Занадто часта похвала може принести шкоду: дитина буде чекати тільки похвалу і не буде сприймати критику. Похвала за хорошу поведінку важлива, проте не менш важливо вказувати їй на неправильну поведінку і допомогти виправити її.
6. Покажіть дитині хороший приклад
Покажіть дитині приклад того, як керувати гнівом і контролювати свої емоції. Батьки самі повинні навчитися контролювати свій гнів, спілкуючись один з одним. Якщо батьки не можуть спілкуватися чемно, діти теж навряд чи навчаться цьому. Гарне спілкування - це мистецтво, і цьому треба вчитися.
Визнайте свою неправоту. Коли ви будете визнавати свої помилки, тим самим ви заслужите повагу своїх дітей і навчите дітей покірності. Батьки повинні навчитися вирішувати свої проблеми цивілізовано. Коли ви навчитеся цього, діти будуть брати з вас приклад і намагатися впоратися зі своїм гнівом без агресії і насильства.
7. Встановіть правила
Правила важливі для того, щоб дитина виросла дисциплінованою. Дуже важливо встановити дитині правила на випадок, коли вона злиться. Дитина повинна розуміти, що злитися - нормально. Але проявляти жорстокість або агресію неприпустимо. Тому вона повинна дотримуватися таких правил:
  • неприпустимо битися, кусатися, щипати або застосовувати насильство;
  • не можна кричати - щоб вирішити будь-яку проблему, всі розмовляють спокійно;
  • не можна обзиватися і говорити образливі речі;
  • ніколи не можна говорити відразу ж, як тільки з'являється почуття гніву. Дитина повинна відкласти розмови до того моменту, коли вона заспокоїться;
  • проблеми потрібно вирішувати, коли всі спокійні;
  • метою будь-якої суперечки має бути вирішення проблеми, а не доведення своєї правоти;
  • після спалаху гніву потрібно потиснути один одному руки і помиритися;
  • не потрібно постійно згадувати минуле.
Ви можете доповнити список правил на свій розсуд. Враховуйте при цьому поведінку дитини. Головне - переконатися, що і ви, і ваші діти дотримуєтеся цих правил, і будь-які їх порушення мають наслідки. Правила повинні бути однозначними, і з них не повинно бути винятків.
8. Знайдіть альтернативу
Якщо дитині не можна кричати і битися, коли вона відчуває гнів, то що вона повинна робити? Ось кілька альтернативних способів безпечно виплеснути свій гнів:
  • Використовуйте боксерську грушу. Побити грушу або подушку, щоб виплеснути гнів - нормально, бити людей - ні.
  • Запропонуйте дитині написати на аркуші паперу причину гніву і порвати його на дрібні шматочки.
  • Дихайте. Запропонуйте дитині робити глибокі вдихи і видихи щоразу, коли вона відчуває гнів. Можна виконати вправу «Подих дракона»: запропонуйте дитині вдихати через ніс і видихати через рот, ніби дракон дихає вогнем.
  • Відведіть дитину в спокійне місце, подалі від того, що викликає у неї гнів. Так дитина швидше заспокоїться.
  • Запропонуйте дитині намалювати свої емоції. Кольорові малюнки допоможуть дитині заспокоїти емоції і спрямувати гнів у творче русло.
  • Поцікавтеся у дитини, що її заспокоює. Використовуйте ці підказки кожен раз, коли ви бачите, що вона починає злитися.
  • Дотримуйтеся правила «Ранок вечора мудріший». Якщо ввечері у дитини виникла проблема, краще її обговорити на наступний ранок, коли всі будуть спокійні.
  • Будь-яка проблема має багато способів вирішення. Допоможіть дитині розібратися в причинах проблеми, трохи почекайте і поверніться до проблеми, коли вона заспокоїться.
Дітям старшого віку слід розповісти про різницю між почуттями і поведінкою, використовуючи певні заняття. Про них піде мова пізніше.
Анкети з керування гнівом
Дитина може навчитися керувати гнівом, відповідаючи на питання в анкетах. Їх можна завантажити в Інтернеті або зробити для дитини самостійно. Найкраще створити індивідуальні анкети для дитини, враховуючи її особливості. Розглянемо кілька прикладів анкет, які ви можете зробити для дитини.
1. Як я відчуваю гнів?
Ця анкета дозволяє дитині звернути увагу на фізичні й емоційні відчуття під час нападу гніву. Анкета також спонукає дитину усвідомлювати свою поведінку, коли вона відчуває гнів, і шукати альтернативні моделі поведінки.
Опиши свої відчуття в різних частинах тіла, коли ти відчуваєш гнів. Потім напиши три способи заспокоїтися, коли ти злишся.
Мої очі відчувають:
Мої вуха відчувають:
Мій рот відчуває:
Моє обличчя відчуває:
Мій живіт відчуває:
Мої руки відчувають:
Мої ноги відчувають:
Коли я розлючений (-а), я:

2. Що я можу зробити?
Багато дітей відчувають гнів, але не знають, як його виразити. Тому вони плачуть, кричать, кидаються речами тощо - вони просто не знають інших способів висловити гнів. Ця анкета показує дитині більше варіантів того, як впоратися з гнівом.
Що я можу зробити?
 
Почекати й заспокоїтися
Прогулятися й дозволити гніву вийти
Не звертати уваги на ситуацію
Вибачитися
Зайнятися чимось іншим
Сказати, щоб він припинив так робити

3. Як висловити гнів?
Ця анкета показує дитині, як висловити свої почуття батькам. У ній акцентується увага на причинах гніву, на тому, як дитина відчуває себе в хвилини гніву і на тому, що вона хоче робити в таких ситуаціях по-іншому.
Як висловити гнів?
Я відчуваю ____________________________________________________________________
                                               (Розкажіть іншій людині, що ви відчуваєте)

Коли ____________________________________________________________________
                                   (Опишіть ситуацію, яка викликає у вас гнів, якомога докладніше)

Будь ласка, ____________________________________________________________________
                                                            (Скажіть, що б ви хотіли, щоб відбулося)
 

Анкети можуть здатися дитині чимось на зразок домашнього завдання в школі. Тому вони можуть погано допомагати в тому, щоб навчити дитину керувати гнівом. У такому випадку можна використовувати ігри.
Ігри та заняття, які навчать дитину керувати гнівом
Ігри - це, перш за все, весело, але їх можна використовувати і для того, щоб чомусь навчити дитину. Розглянемо кілька ігор, у які можна грати з дитиною і одночасно навчати її керувати своїми емоціями.
1. Не гнівайся
Ця гра розвиває у дитини навички емоційного інтелекту. Вона допомагає дитині побачити різні варіанти реакції на події, які її турбують або викликають гнів, і вибирати найбільш адекватну реакцію.
Вам буде потрібно:
  • список можливих ситуацій, які викликають у дитини гнів;
  • папір;
  • велика сумка.
У цю гру найкраще грати групою в 5-8 чоловік. Перед початком гри запишіть різні ситуації, у яких дитина може розлютитися. Ось кілька прикладів:
  • Ти відчуваєш себе погано, але мама змушує тебе йти в школу. Ти хочеш накричати на маму. Як ти думаєш, що потрібно зробити замість цього?
  • Ти збираєшся покататися на велосипеді, але у нього спущене колесо. Від злості ти хочеш перекинути велосипед. Як ти думаєш, що потрібно зробити замість цього?
  • Мама приготувала на вечерю рибу, але ти не любиш рибу. Тобі хочеться встати з-за столу і піти до своєї кімнати. Як ти думаєш, що потрібно зробити замість цього?
  • Твій друг випадково пролив сік на твою сорочку. Ти засмучений і хочеш відповісти йому тим же. Що потрібно зробити замість цього?
Як грати:
1. Запропонуйте дітям сісти в коло.
2. Діти по черзі повинні вибирати папірець з ситуацією з сумки.
3. Кожна дитина повинна прочитати свою ситуацію і відповісти на питання.
4. Після цього інші діти можуть запропонувати свої варіанти дій.
Якщо дитина не розуміє, що робити в будь-якій ситуації, ви можете запропонувати оптимальний спосіб впоратися з гнівом.
2. Гра з кубиком
Це проста гра для кількох гравців, у яку можна грати за допомогою кубика.
Вам буде потрібно:
  • гральний кубик;
  • завдання для кожного номера на кубику.
Перед початком гри придумайте завдання, які повинен виконати гравець, коли йому випаде те чи інше число на кубику. Наприклад:
1 - Назви одну річ, яка тебе дратує.
2 - Назви одну річ, яку ти можеш зробити, щоб заспокоїтися, коли злишся.
3 - Назви один спосіб контролювати свої емоції в школі.
4 - Назви одну дію, яку ти зробив і шкодуєш про це.
5 - Назви ситуацію, коли тобі важко було контролювати свої емоції.
6 - Назви ситуацію, коли ти злився, але прийняв правильне рішення.
Ви можете придумати і інші завдання для гри.
Як грати:
1. Запропонуйте дітям сісти в коло й кидати по черзі кубик.
2. Щоб виконати завдання, дитина повинна назвати тільки одну ситуацію.
3. Не можна обговорювати або коментувати відповіді інших дітей.
У цю гру можна грати в класі або вдома з родиною.
3. Повітряна кулька з гнівом
Ця гра об'єктивує гнів і показує дитині, як його можна виразити. Вона базується на аналогії, що гнів схожий на повітряну кульку. Перш ніж приступити до гри, поясніть дитині такі моменти:
  • повітряна кулька - це людина;
  • повітря, яким ви надуває кульку - це слова і почуття, у тому числі й гнів.
У цю гру можна грати з однією дитиною або декількома дітьми.
Вам знадобиться:
  • багато повітряних кульок;
  • простір для гри.
Як грати:
1. Дайте кожній дитині повітряну кульку і запропонуйте надути її повітрям (гнівом), але не зав'язувати.
2. Запитайте дітей: «Що буде, якщо ви помістите в кульку ще більше слів і почуття гніву?» Дочекайтеся відповіді дітей, що кулька лопне, перш ніж пояснювати аналогію.
3. Поясніть, що накопичувати емоції в собі небезпечно. Замість цього потрібно навчитися випускати гнів або висловлювати його безпечним способом.
4. Запропонуйте дітям відпустити повітряні кульки і подивитися, як вони зі свистом літають по кімнаті, натикаючись на різні предмети на своєму шляху.
5. Потім знову надуйте повітряні кульки. Цього разу випускайте повітря повільно, злегка розтягуючи отвір.
Ця вправа показує дітям різницю, коли людина стримує свій гнів, виливає його весь відразу або поступово випускає його, використовуючи слова, малювання тощо.
Окрім ігор, існують також різні фізичні та розумові заняття, які допоможуть дитині уникати агресії в ситуаціях, коли вона відчуває гнів.
1. Фізичні заняття
Крім фізичних вправ, дитина може виконувати такі дії, щоб безпечно виражати гнів:
  • Танцювати. Танець - це найкращий спосіб для дитини впоратися з гнівом. Просто включіть музику на комп'ютері або знайдіть на Youtube кумедний танцювальний відеоролик. Дитина може повторювати рухи на відео. Перед тим, як включити відео дитині, переконайтеся, що в ньому немає ніякого неприйнятного контенту.
  • Кататися на велосипеді або роликових ковзанах. Це веселе заняття може відвернути дитину від ситуації, яка її злить. Однак подбайте про те, щоб дитина одягла необхідне захисне спорядження (шолом, наколінники, наліктники).
  • Стрибати через скакалку. Це ще одна вправа, яка допомагає дитині вивільнити адреналін і заспокоїтися. Краще, коли в цьому занятті бере участь кілька людей.
  • Грати на відкритому повітрі. Гра в футбол чи баскетбол допомагає дитині виплеснути енергію, яку дитина отримує від негативних емоцій.
  • Працювати в саду або на городі. Якщо дитина любить природу, ці заняття будуть її заспокоювати. Якщо дитина злиться, запропонуйте їй полити квіти або посадити саджанці.
  • Грати з тваринами. Якщо у вас є собака або кішка, дитина може погратися з ними, щоб заспокоїтися. Старша дитина може вигулювати вихованця.
  • Побути в спокійному місці. Іноді, щоб заспокоїтися, дитині достатньо позбутися гнівних думок. У цьому випадку досить відвести дитину в спокійне місце, де вона зможе зібратися з думками.
  • Слухати музику. Спокійна, розслаблююча музика допоможе дитині заспокоїтися.
  • Смійтеся. Сміх допоможе дитині розсіяти гнів.
2. Творчі заняття
  • Дозвольте дитині зайнятися чимось творчим, наприклад, малюванням, вигадуванням історій або ліпленням. Це допоможе їй впоратися з гнівом.
  • Сильні емоції, у тому числі й гнів, можуть допомогти проявитися творчим здібностям у дитини. Коли вона злиться, попросіть її написати історію, вірш або п'єсу. Дитина може навіть придумати пісню.
  • Малювання олівцями або фарбами також є хорошими способами впоратися з гнівом. Дозвольте дитині самій вибрати кольори, якими вона зобразить свій гнів. Малюнки, намальовані дітьми, коли вони нещасні, засмучені або злі, можуть багато чого сказати про їх характер.
  • Розфарбовування малюнків також може бути хорошим способом заспокоїтися, коли дитина відчуває гнів.
  • Створення колажів також допомагає впоратися з гнівом. Запропонуйте дитині вирізати з журналів зображення людей, предметів і пейзажів, які їй подобаються, і зробіть з них колаж.
  • Якщо дитина грає на музичних інструментах, музика допоможе їй заспокоїтися. Якщо ні - вона може просто наспівувати якусь пісню.
Гнів - непроста емоція, і з ним буває нелегко впоратися. Про це свідчить той факт, що навіть дорослим це коштує великих зусиль. Тому не чекайте, що дитина швидко навчиться керувати своїм гнівом. Проявіть терпіння, поки дитина освоює нові навички і вчиться справлятися з емоціями. Ваша підтримка і розуміння допоможуть їй у цьому.