Вікова криза — це період, в якому відбуваються різкі та суттєві психологічні зміни у дитини, зазвичай трапляється у переломних етапах її/його життя -. Адже вікові кризи найбільш розповсюджені серед дітей: коли вони ростуть, пізнають світ, а їхня психіка та особистість починають активно формуватися.
Тож давайте поговоримо про вікові кризи — для чого вони потрібні і як підтримати дитину в ці нелегкі періоди?
Психологи виділяють 5 основних кризових періодів у дітей:
криза новонародженості (0-2 місяців) — дитина намагається адаптуватися до нового середовища, встановлює емоційний зв’язок з батьками та навколишнім світом.
криза 1 року — дитина починає ходити, говорити та проявляти ознаки характеру.
криза 3 років (проявляється в 2,5 - 3,5 років) — період усвідомлення власного “я”, вважається найбільш гострим, адже дитина хоче бути самостійною і намагається відокремитися за допомогою емоцій, часто негативних.
криза 7 років — її пов’язуть з початком відвідування школи. Це неабиякий стрес, адже потрібно адаптуватися до нового режиму і звикати до іншого ритму життя.
підліткова криза (проявляється в 12-14 років, інколи з 10 років) — період пубертату, глибокі зміни у фізіології, інтелекті та здібностях. Прагнення до самостійності та потреба у самоствердженні. Вважається найскладнішим періодом.
Важливо пам’ятати, що окрім загальноприйнятих кризових періодів, можуть траплятися індивідуальні, а вікові кризи — зсуватися. Адже завдяки постійному розвитку технологій, діти вчаться і пізнають світ швидше.
Що можна порадити батькам?
Якщо ви вже знайомі з віковими кризами — вітаємо, це вже половина справи. Адже ви розумієте природу поведінки дитини і вам, можливо, буде легше реагувати на гострі прояви.
Діти вчаться в першу чергу тому, що бачать самі, а не тому, чого їх хочуть навчити. Вони добре зчитують настрій та емоції оточуючих, споглядають за поведінкою дорослих і беруть з них приклад. Відтворюють реакції, життєві принципи і норми найближчих їм людей — батьків/осіб, що їх замінюють. Тому важливо подавати цей приклад: якщо ви хочете привити дитині любов до спорту — займайтесь ним теж, заохочуйте дитину діями, а не словами.
Будьте терплячі та уважні — це надважливо. Дитині дуже потрібна ваша підтримка та розуміння, адже він чи вона вперше стикається зі складнощами, переживає нові емоції, вчиться пристосовуватися до соціуму і світу загалом. І це насправді важко, потрібний час. Згадайте себе у відповідному віці, які слова ви чули або хотіли почути від своїх батьків? Це може допомогти підтримати дитину.
Ніщо не вічне — дитина виросте, пройде неминучі кризи, “наб’є шишки” і стане повноцінною окремою особистістю. Проте ці етапи необхідно пройти. Якщо відчуваєте або бачите необхідність звернутися по допомогу — це не робить вас поганими батьками/особами, що їх замінюють, у всіх виникають труднощі, це абсолютно нормально.
Якщо вам потрібна консультація, як впоратися в період кризи або як підібрати собі психолога/иню — телефонуйте на Національну гарячу лінію для дітей та молоді. 0800500225 або 116111
Немає коментарів:
Дописати коментар