Життя схоже на пазл — кожен день додає новий фрагмент. Нехай сьогодні це буде шматочок радості та натхнення!
А завтра, можливо, з’явиться яскравий елемент мрії або тепла зустріч із близькими. Крок за кроком складеться картина, наповнена щастям, любов’ю та здійсненими бажаннями!Що робити, якщо… немає мотивації?
Мотивація — це не старт, а результат дії.
Тому чекати натхнення — те саме, що чекати погоду.Що допомагає прямо зараз: •
Зменш завдання втричі. Мозок легше стартує на мале.
•
Постав таймер на 3 хвилини. Початок знімає внутрішній опір.
•
Прибери зайві рішення. Одне чітке «що роблю зараз».
•
Зроби символічний крок. Відкрити файл, навести порядок, записати план.
Пам’ятай: мотивація приходить після руху, а не до нього.
Пам'ятка про обов'язки
Пам’ятка для батьків
Через прості обов’язки дитина вчиться головному:
я можу, я справляюся, я впливаю на своє життя.
Тому! Давайте обов’язки
поступово, але стабільно.
Не переробляйте за дитину — дозвольте тренуватися.
Хваліть за зусилля, а не за ідеальний результат.
Обов’язки — це не тягар для дитини, а крильця, які вона
виростить завдяки вам.
Обов’язки дитини
9–10 років
Домашні
обов’язки
Застеляє ліжко.
Підтримує порядок у своїй кімнаті.
Прибирає робочий стіл та іграшки.
Пилососить кімнату.
Виносить сміття (легкі пакети).
Допомагає накривати та прибирати зі столу.
Миє або складає посуд у посудомийку.
Протирає пил, сортує одяг перед пранням.
На кухні
Готує сніданок.
Розігріває їжу в
мікрохвильовці.
Нарізає овочі .
Годує домашніх
улюбленців.
Школа та
особиста відповідальність
Самостійно збирає портфель.
Стежить за одягом і взуттям.
Робить домашні завдання без постійного контролю.
Слідкує за власними гуртками та розкладом.
Соціально-емоційні навички
Вирішує прості
конфлікти словами.
Вчиться говорити
про свої потреби й почуття.
Виконує
домовленості (режим, гаджети, правила вдома).
Побутові
навички
Збирає речі на прогулянку/тренування.
Доглядає за власними речами.
Допомагає молодшим у простих ситуаціях.
Наберіться терпіння, сил й не чекайте швидких успіхів,
а наполегливо працюйте. Адже,
даючи дитині
посильні завдання сьогодні,
ви даруєте їй опору на все життя.
З повагою практичний психолог
Бершадського ліцею
Сокур Оксана Лукʼянівна
“Як впоратися з тривогою, щоб дитина росла впевненою”
“Як впоратися з тривогою, щоб дитина росла впевненою”
Тривога
батьків — це не слабкість. Це ознака любові, відповідальності й бажання
захистити дитину.
Але коли
тривога стає надмірною — вона починає керувати і батьками, і дитиною.
Дитина
зчитує наш тон, погляд і хвилювання.
І якщо батьки
постійно хвилюються, тривожаться, бояться — вона теж починає так робити.
Що ж допомагає
батькам залишатися опорою?
1. Зупиняйтесь,
коли накриває страх.
Кілька
глибоких вдихів повертають ясність.
Рішення,
прийняті в піку тривоги, майже завжди надто різкі.
2. Питайте
себе: “Це реально небезпечно, чи це моя тривога?”
90% страхів
— це перебільшення, а не реальна загроза.
3. Не
забирайте у дитини можливість спробувати.
Надмірний
контроль робить дітей залежними, невпевненими, сумнівними у власних силах.
Давайте
завдання, які дитина може виконати сама — і ви побачите, як вона росте.
4. Казати
“ні” — це нормально.
Коли меж
немає, з’являється хаос і маніпуляції.
Спокійне
“ні” дає дитині відчуття безпеки, а не покарання.
5. Не передавайте
дитині власну тривогу.
Фрази “не
йди”, “не впади”, “обережно” тисячу разів на день — вирощують страх.
Замініть їх
на:
“Подумай, як це зробити безпечно”.
“Я поруч, ти впораєшся”.
6. Турбуйтесь
про себе, а не тільки про дитину
Прогулянка,
спорт, вода, пауза — це не егоїзм, а профілактика емоційного вигорання.
Спокійний
тато = спокійна дитина.
Головний меседж
Ваша сила — не в контролі, а в спокої.
Ваше батьківство — не про страх, а про підтримку!
З повагою
практичний психолог
Бершадського ліцею
Сокур Оксана
Лукʼянівна
Витрачайте гроші на емоції, а не на речі.
Емоції та враження, які ви отримаєте, залишаться у вашій пам'яті назавжди, а речі застаріють і опиняться на смітнику.
Інвестування в емоції та враження дорожче, ніж інвестування в речі. Приміром, поїздка на Буковель або цікавий концерт мають більшу цінність, ніж шмотки, нові гаджети або рясна їжа.
Ви не будете з посмішкою на обличчі згадувати, як купили собі брендову сумку, але, безумовно, згадаєте, як весело було бігати пляжем в Одесі разом із друзями.
Всеукраїнська акція
✨ її голос важливий,
✨ її думки цінні,
✨ її права — незаперечні.
Діти створювали власні пазли й постери про права, емоції та доброту. І коли всі частинки склалися — перед нами постав яскравий пазл про те, що всі ми різні, але рівні та гідні поваги.
Як символ того, що тільки разом ми створюємо безпечний простір — у класі, у школі, у суспільстві.
Було багато щирих розмов, сміху, творчості, обіймів і навіть терапевтичних моментів. Діти точно знають:
💛 насильству — ні,
💛 підтримці — так,
💛 взаємоповазі — завжди.
Нехай ці уроки залишаться з ними назавжди. Бо зміни починаються з дитинства.
З маленьких сердець, що вміють відчувати справедливість і доброту гостріше за дорослих.
Дякую кожній дитині за відкритість, а кожному вчителю — за тепло, яке ви даруєте.
Разом ми ростимо покоління, яке вміє бачити одне в одному Людину.
#16ДнівПротиНасильства #ДітиМаютьПрава #ШколаБезНасильства #ГовориПротиНасильства #ПовагаПочинаєтьсяЗМаленького
Дозволь собі бути щасливою!
Ми звикли пояснювати свою радість: «Я щасливий, бо щось вдалося», «У мене гарний настрій, бо все пішло добре». Але справжня зрілість — це коли ти дозволяєш собі радіти просто так. Не за досягнення, не за ідеальний день, не за чиюсь оцінку. Просто тому, що ти живеш. Тому що дихаєш. Тому що сьогодні — новий шанс відчути цей світ. Спробуй сьогодні маленьку практику: • Вдихни глибоко. • Подумай про щось тепле всередині. • Дозволь собі посмішку — без причин, без пояснень, без виправдань. Щастя не потрібно заслужити. Його потрібно лише дозволити
🎯 Скарбниця досягнень
Заведіть банку чи коробку. Кожного разу, коли дитина: – впоралася з чимось важким – допомогла комусь – зробила щось сама – не здалася Пишете це на папірці і кидаєте в банку. Коли використовувати: Коли дитина засумувала: "У мене нічого не виходить", "Я нічого не вмію" – витягаєте банку і читаєте разом. Візуальне нагадування: ти вже багато чого досягла. Ти сильніша, ніж думаєш. Працює і для підлітків, і для дорослих
ЗАКОН
Кабінет Міністрів України постановою №1513 від 19 листопада 2025 року затвердив Порядок реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми. Це документ, який задає чіткі правила дій для всіх, хто працює з дітьми: закладів освіти, медицини, культури, спорту, соціального захисту, молодіжних центрів та громадських організацій – незалежно від форми власності й того, де стався випадок: у приміщенні, на території закладу чи під час заходу поза ним. Цей крок передбачений частиною шостою статті 10 Закону України «Про охорону дитинства». Разом із Типовою програмою унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженою постановою КМУ №658 від 4 червня 2025 року, ми отримуємо цілісну рамку: профілактика, виявлення, реагування, допомога дитині та моніторинг виконання. Тепер чітко визначено: керівник закладу чи комісія не вирішують, було насильство чи ні. Це робота поліції та суду. Завдання закладу – вчасно зафіксувати повідомлення, поінформувати відповідні служби, захистити дитину, організувати психологічну, соціальну та освітню підтримку і відстежувати виконання цих рішень. Кожен суб’єкт, який працює з дітьми, тепер зобов’язаний затвердити власне положення про запобігання та протидію насильству, створити дієву комісію, забезпечити безпечні канали подання повідомлень, навчити персонал, враховувати ризики під час найму працівників і регулярно оцінювати ситуацію в колективі.




