“Як впоратися з тривогою, щоб дитина росла впевненою”
Тривога
батьків — це не слабкість. Це ознака любові, відповідальності й бажання
захистити дитину.
Але коли
тривога стає надмірною — вона починає керувати і батьками, і дитиною.
Дитина
зчитує наш тон, погляд і хвилювання.
І якщо батьки
постійно хвилюються, тривожаться, бояться — вона теж починає так робити.
Що ж допомагає
батькам залишатися опорою?
1. Зупиняйтесь,
коли накриває страх.
Кілька
глибоких вдихів повертають ясність.
Рішення,
прийняті в піку тривоги, майже завжди надто різкі.
2. Питайте
себе: “Це реально небезпечно, чи це моя тривога?”
90% страхів
— це перебільшення, а не реальна загроза.
3. Не
забирайте у дитини можливість спробувати.
Надмірний
контроль робить дітей залежними, невпевненими, сумнівними у власних силах.
Давайте
завдання, які дитина може виконати сама — і ви побачите, як вона росте.
4. Казати
“ні” — це нормально.
Коли меж
немає, з’являється хаос і маніпуляції.
Спокійне
“ні” дає дитині відчуття безпеки, а не покарання.
5. Не передавайте
дитині власну тривогу.
Фрази “не
йди”, “не впади”, “обережно” тисячу разів на день — вирощують страх.
Замініть їх
на:
“Подумай, як це зробити безпечно”.
“Я поруч, ти впораєшся”.
6. Турбуйтесь
про себе, а не тільки про дитину
Прогулянка,
спорт, вода, пауза — це не егоїзм, а профілактика емоційного вигорання.
Спокійний
тато = спокійна дитина.
Головний меседж
Ваша сила — не в контролі, а в спокої.
Ваше батьківство — не про страх, а про підтримку!
З повагою
практичний психолог
Бершадського ліцею
Сокур Оксана
Лукʼянівна

Немає коментарів:
Дописати коментар