Одного разу фермер виявив, що втратив у сараї з сіном свій годинник. Хоча він не мав великої матеріальної цінності, годинник був дорогим фермеру як подарунок від коханої людини. Після безрезультатних пошуків уздовж і впоперек сарая, він здався. Сил вже не залишилося. Побачивши неподалік граючих хлопців, він вирішив звернутися до них за допомогою і пообіцяв винагороду тому, хто знайде в сіні його годинник. Почувши це, хлопчаки кинулися до сарая, обнишпорили весь стіг згори донизу, але годинника так і не знайшли. І саме тоді, коли фермер вже збирався залишити всі спроби знайти годинник, до нього підійшов маленький хлопчик і попросив дати йому ще один шанс. Фермер, глянувши на нього, подумав, чому б і ні, тим більше дитина виглядала досить щирою. Тому фермер відправив хлопця в сарай. Яким же було його здивування, коли через деякий час хлопчик вийшов з сарая з годинником у руці. Фермер, охоплений радістю, з цікавістю запитав, як йому вдалося зробити те, в чому інші хлопці зазнали невдачі. Хлопчик відповів: «Я нічого не робив. Я просто сидів на підлозі і слухав. У тиші я почув їхній цокіт, пішов у напрямку звуку і знайшов їх». Мораль: спокійний, безтурботний розум може мислити краще, ніж збуджений і схвильований. Дайте своєму розуму кілька хвилин тиші на день, і ви побачите, як швидко він допоможе вам вийти на очікуваний життєвий шлях! А душа завжди знає, що їй робити, щоб зцілитися.
Немає коментарів:
Дописати коментар