Міжнародний день відмови від паління (No Smoking Day) – відзначають щорічно у третій четвер листопада в більшості країн світу. Він встановлений Американським онкологічним товариством в 1977 році після того, як було визнано згубний вплив куріння на організм людини та здатність регулярного куріння провокувати розвиток раку.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 90% смертей від раку легенів, 75% – від хронічного бронхіту і 25% – від ішемічної хвороби серця обумовлені палінням.
У XX столітті через куріння загинуло понад 100 млн. людей. Очевидно, що у XXI столітті ця цифра зросте в рази.
Разом з тим, ВООЗ зазначає, що якщо не вжити належних заходів, то до 2030 року кількість смертельних випадків, пов’язаних з тютюном, перевищить 8 млн. на рік.
В Україні курять 31% громадян, з яких – 45% чоловіків і 9% жінок; серед молоді – 45% юнаків і 35% дівчат. Кожен четвертий підліток викурює свою першу цигарку у віці 10 років. За офіційною статистикою, щороку від хвороб, пов’язаних з курінням, помирає до 120 тис. осіб. Наша країна посідає 17 місце в списку країн – лідерів за кількістю курців. Щорічно число українців, які палять зростає на 100000.
Економічні збитки України від тютюну складають близько 2 млрд. доларів щорічно.
Метою відзначення Міжнародного дня відмови від паління є сприяння зниження поширеності тютюнової залежності, залучення до боротьби проти куріння, профілактика тютюнопаління та інформування суспільства про згубний вплив тютюну на здоров’я.
У всесвітній день толерантності, я з учнями 10 класу провела заняття: " Толерантність в нашому житті". Ми розглянули історію цього дня, побачили відеоролики про толерантність, робили цікаві вправи, які показували що всі ми різні, але маємо бути рівні. Що потрібно поважати один одного, та ставитися толерантно. Розглядали риси толерантної людини, на кожну літеру слова підбирали риси характеру за асоціацією. Робили вправу на поняття різні та рівні, також пройшли тест.
ЗАНЯТТЯ З УЧНЯМИ 2-А КЛАСУ
Бути толерантним – означає поважати інших, незважаючи на відмінності. Це означає бути уважним до інших і звертати увагу на те, що нас зближує. І навіть якщо є якісь недоліки в людей, звертати увагу перше на достоїнства. Толерантність забезпечує людям можливість жити разом навіть за відсутності приязні, поваги чи любові. Толерантність – це така межа, яка стримує від втручання у думки, почуття, переживання, смаки іншої людини – «Ми різні, але ми – всі рівні» - під такою назвою ми й провели заняття.
На закінчення заняття, діти розмальовували власноруч вирізані долоньки, які символ: «Всі ми – різні, але ми – всі рівні».
Я сподіваюся наше заняття допоможе зрозуміти, що тільки повага один до одного, взаєморозуміння, терпимість, дотримання рівноправності врятує світ.
Ми не зможемо відразу зробити толерантними всіх. Однак, важливий навіть один маленький крок у цьому напрямку. Нехай кожен з нас, наш клас, наша школа, наше місто, наша Україна завжди будуть островами толерантності для всіх жителів планети Земля.
Міжнаро́дний день толера́нтності — свято, яке відзначається 16 листопада в усьому світі. Його
запровадили у 1995 році за
рішенням ЮНЕСКО. Саме цього дня ухвалили Декларацію
принципів терпимості. У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, сексуальної орієнтації, етносу або кольору шкіри.
Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує
неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього.
Декларація
принципів терпимості звертається до держав, які мають гарантувати створення
справедливого законодавства, дотримання правопорядку, судово-процесуальних та
адміністративних норм. У статті 2 Декларації говориться, що для того, щоб
зробити суспільство більш терпимим, держави мають ратифікувати існуючі міжнародні
конвенції з прав людини, і, якщо це необхідно, розробити нове законодавство з
метою забезпечення в суспільстві принципу рівних прав та можливостей для всіх
груп та окремих людей.
До цього
положення варто додати, що ратифікація документів та створення законодавства це
лише так звана «матеріальна» умова для формування реальної толерантності в
суспільстві. Сьогодні, ратифікувавши основні міжнародні документи із захисту
прав людини, Україна та її суспільство ще далекі до того, щоб стверджувати, що
толерантність — це ознака нашого життя[джерело?].
Навчання
починається з дітей, яких варто вчити не просто бути «такими як всі», а,
поважаючи інших, висловлювати свою точку зору та відстоювати власну позицію.
Проте, якими
б різними не були уявлення у людей про добро(адже кожен з нас має власну
думку) його потрібно творити! Це єдине, що нам залишається, як на мене, в
умовах сьогочасної світової кризи. Адже якщо ми почнемо робити добро один
одному, то разом подолаємо цю проблему.
Насамперед, із
закликом: «Поспішайте робити добро!»Роблячи добро одній людині, ви
робите добро собі й світові". А уявіть, скільки добра ви отримаєте,
зробивши це багатьом людям. Давайте просто об’єднаємося і будемо йти до спільної
мети.
От якщо всі почнуть
творити хоча б маленькі добрі справи, як насититься світ добром, як стане легше
жити.
Я хочу, щоб добра стало
більше і люди зрозуміли його важливість. Я, з свого боку, буду намагатися
слідувати тому, що више сказала. Цього ж бажаю і вам!
