Участь у вебінарі від НМЦПССО

Вебінар на тему : "Критичне мислення в контексті медіаосвіти"

Під час вебінару ми розглядали етапи та методи критичного мислення, як потрібна  медіагромотність, що потрібно бути свідомими в медіапросторі.

Анастасія Нагібіна цікаво та доступно розповіла про форми та методи роботи на уроках, щоб формувати свідомих людей в медіапросторі.

Чому підлітки проявляють неповагу та можуть ставати грубими?

 

Чому підлітки проявляють неповагу та можуть ставати грубими?

Як правильно реагувати на грубість підлітків?

Дуже часто в підлітковому віці у дітей, у зв’язку з необхідністю відчути себе дорослими, проявляються такі риси, як грубість, неповага (скоріше, зневажливе ставлення). Часто в період становлення підліток не знає, як йому проявити свою дорослість, і знаходить найпростіший шлях – грубість, зухвалі фрази, які раніше він не міг собі дозволити. І тут батькам дуже важливо правильно відреагувати, щоб не просто накричати і “натиснути” авторитетом, а виправити ситуацію.

У першу чергу, говоріть з підлітком на рівних, не сюсюкайте і не пригнічуйте – дайте йому відчути свою важливість, значимість, щоб він не шукав інші способи для отримання цього відчуття.

Радьтеся з ним частіше в різних сімейних питаннях – не виключено, що він запропонує яке-небудь свіже рішення, та й грубити в такій ситуації немає ніякої потреби, більше того, грубість тут буде виглядати по-дитячому.

Коли ваша дитина грубить, відразу ж вкажіть їй на це, щоб вона завжди знала, що перейшла межу.

Не соромтеся роз’яснити їй, як правильно. Тільки спробуйте зробити це не у вигляді моралізаторства, а під час дружньої бесіди, ще краще – на власному прикладі. Зверніть увагу, як ви, дорослі, спілкуєтесь між собою в сім’ї. Недарма кажуть, що скільки б ми не вчили своїх дітей хорошим манерам, вони все одно будуть вести себе, як їхні батьки.

Ніколи не вступайте в суперечки. Не треба демонстративно зітхати, знизувати плечима, показувати, що ви розсерджені. Як не треба і вмовляти, перестерігати, лаятися – така тактика ніколи не спрацьовує, а тільки посилює подібну поведінку.

Як показують дослідження, діти-підлітки перестають грубити, коли бачать, що це … неефективно для залучення вашої уваги. Тому тримайтеся нейтрально, не відповідайте. Наприклад, дивіться відсторонено на що-небудь, а якщо не допомагає, закрийтеся в іншій кімнаті. Просто відмовтеся продовжувати розмову, поки син (дочка) грубить, і робіть так ЗАВЖДИ.

Важливий момент: намагайтеся поправляти дитину, якщо вона неправильно і грубо поводиться, віч-на-віч, а не в присутності інших дорослих або підлітків. Інакше можете нарватися на ще більшу грубість – пам’ятайте, що ваша дитина вже не маленька і болісно сприймає будь-яку критику на свою адресу, тим більше на людях!

Заохочуйте шанобливу, правильну поведінку якомога частіше – це найпростіший спосіб домогтися бажаного. А адже згідно з дослідженнями, батьки підлітків в більшості випадків роблять навпаки: замість того щоб звертати увагу на хороше, постійно вказують на погане. І тому як тільки ви побачите або почуєте, що ваш “грубіян” проявляє ввічливість або повагу, обов’язково похваліть його, оцініть його старання, навіть якщо не зовсім вийшло, але ви бачите, що він старався. Це йому сподобається!

 

Моя дитина підліток мене не чує

 

МОЯ ДИТИНА ПІДЛІТОК МЕНЕ НЕ ЧУЄ

 “Моя 14-річна дочка зовсім від рук відбилася: вона взагалі не реагує, коли я прошу її що-небудь зробити. Робить такий вигляд, ніби мене і немає зовсім поруч. А мені вже набридло повторювати:” Скільки разів тобі говорити ?! ! “- все одно немає ніякої відповіді.” Відстань! “- і то не завжди може сказати …”

Знайома історія? Що ж робити в таких випадках, як “достукатися” до своєї дитини?

 Вам допоможуть наступні правила:

 Правило 1. Звертаючись до дитини, говоріть менше, а не більше. У такому випадку у вас підвищується ймовірність бути зрозумілим і почутим. Чому? А тому, що дітям потрібно більше часу на осмислення того, що вони чують, перш ніж щось відповісти (у них зовсім інша швидкість переробки інформації, ніж у дорослих).

Таким чином, якщо ви задаєте своєму чаду питання або просите про що-небудь, почекайте, принаймні, п’ять секунд – дитина сприйме більше інформації і, цілком можливо, дасть адекватну відповідь. Спробуйте говорити коротко і точно, уникайте тривалих монологів. Так дитина зрозуміє, що не доведеться вислуховувати цілу лекцію. Наприклад: “Прибери, будь ласка, в шафі перед тим, як підеш гуляти”, “Зараз тобі треба вивчити фізику” і т. Д. Іноді достатньо одного слова-нагадування: “Прибирання!”, “Література!”.

 Правило 2. Говоріть доброзичливо, ввічливо – як би ви хотіли, щоб говорили з вами, – і … ТИХО. Знижений, приглушений голос зазвичай застає людину зненацька, і дитина обов’язково зупиниться, щоб послухати вас. Адже недарма вчителі так успішно використовують цей прийом, щоб привернути увагу класу.

 

Правило 3. Будьте уважним слухачем, не відволікайтеся на сторонні справи, коли дитина вам щось розповідає. Слухайте її в два рази більше, ніж говорите. Ваше дитя, яке дорослішає, просто не зможе стати уважним слухачем, якщо йому ні у кого цьому вчитися. Переконайтеся, що самі можете служити прикладом того, що вимагаєте від своєї дитини (звертайте увагу на те, як ви слухаєте чоловіка, друзів, рідних і, звичайно ж, саму дитину).

 Правило 4. Якщо ви дуже сильно роздратовані, розмову починати не варто. Ваше роздратування, агресія моментально передадуться вашій дитині, і вона вас вже не почує. Це пов’язано з тим, що однією з психологічних особливостей даного віку є емоційна нестабільність, в більшій мірі обумовлена гормональними змінами, що відбуваються в організмі дитини. Дорослі повинні бути стабільнішими в цьому плані.

 Правило 5. Перш ніж щось сказати, встановіть зоровий контакт з дитиною. Переконайтесь, що вона дивиться на вас, а не в бік (якщо ні, то попросіть подивитися на вас – цей прийом працює і з дорослими, наприклад з чоловіками). Коли ви дивитеся один одному в очі – дитина у вашому розпорядженні, можна формулювати своє прохання або питання. Якщо робити так весь час, коли вам потрібна увага дитини, це привчить її слухати вас.

 Правило 6. Нерідко підліткам буває складно з ходу переключити свою увагу на ваше запитання, особливо якщо вони зайняті тим, що їм дуже подобається. Мало того, дитина і справді може вас не чути (така особливість уваги в даному віці). У такому випадку можете зробити попередження – встановіть тимчасове обмеження: “Я хочу з тобою поговорити через хвилину, будь ласка, відволічись” або “Мені знадобиться твоя допомога через дві хвилини”. При цьому встановлений часовий інтервал не повинен перевищувати п’яти хвилин, інакше підліток просто забуде.

 

Як можна впоратися з грубими словами

 

ГРУБІ СЛОВА ПІД ЧАС УРОКУ

У класі стояла робоча тиша, учні перевіряли помилки в диктанті. Раптом у когось з учнів вискочило грубе слово. Звичайно, від перенапруги, та й від того, що дурну помилку зробив, хтось не стримався, вилаявся на весь клас. З жахом учні дивилися на Вчителя і чекали його реакції.

Ніхто не хотів зізнаватися, та Учитель цього і не вимагав. Він спокійно попросив закінчити перевірку диктанту і приготуватися до нового уроку. Перерва пройшла напружено, проблему треба було вирішувати негайно.

Коли продзвенів дзвоник на урок, хлопці від Вчителя чекали строгих слів або нової казки, а він раптом оголосив усім, що сьогодні урок “У школі клоунів”. – Початком уроку буде “Лайка овочами та фруктами”. Кожен з сусідом по парті почне лаяти один одного тільки овочами та фруктами за моїм сигналом і за сигналом закінчить лаятися.

Хлопці думали, що Учитель жартує, але він цілком серйозно просигналив старт, і учні боязко, але сердито стали називати один одного “капустою”, “картоплею”, “морквою”, “яблуком” та іншими “їстівними” словами. Іноді до цього незрозумілого заняття підключався сам Учитель і лаяв боязких учнів “буряком”, “апельсином”, “ріпкою” тощо. У відповідь його теж намагалися як слід “насварити”. Якщо хтось використовував інші слова або торкався свого сусіда, то гра зупинялася, відзначалося порушення, а потім знову продовжувалась за всіма правилами.

 

Після сигналу Учитель запропонував похвалити один одного з ласкавою інтонацією квітами: Трояндочками, Тюльпанчиками, Дзвіночками та ін. І знову гра продовжилася. Але деяким хлопцям хотілося ще посваритися, і Вчитель повторював знову “Лайка овочами та фруктами”, а потім знову всі перейшли до “Квіткових пестощів”. Деякі учні вдруге зверталися вже не до свого сусіда, а вибирали собі іншого партнера. Учитель їх розумів і дозволяв міняти пару.

 

Мій екзамен)))

 Як і обіцяла раніше, пропоную Вашій увазі діалог з практичним психологом Бершадського ЗЗСО І-ІІІ ступенів N3 Сокур Оксаною Лук"янівною в імпровізованій екзаменаційні студії. Хочеться донести до глядачів, що працювати в школі- це значить бути командою однодумців та професіоналів своєї справи, які ніби малі струмочки наповнюють русло шкільної могутньої бурхливої ріки. Тож приємного всім перегляду!

Поради батькам першокласника

 Поради батькам  першокласника!!!

Любіть свою дитину такою, якою вона є! А виховуйте так , щоб їй було легко у житті.

Не лайте, а тим більше – не ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини.

Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками та дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.

Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення – запорука гарного навчання. Були в театрі, цирку, кіно.- нехай розповідь, що більше всього сподобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина відчувала, що вам цікаво.

Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не згасне.

Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Адже бачити світ очима іншої людини- основа взаєморозуміння. Таке вміння надасть можливість виходити з конфліктних життєвих ситуацій.

Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і морозиво, коментуючи суму на той чи інший продукт).

Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте : «Вийде обов’язково, тільки потрібно ще раз спробувати». Формуйте високий рівень вимог, і вірте , що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою і ніжністю.

Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтесь, вони не завжди діють. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу.

Повага до дитини зараз – фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і  в  майбутньому. 

Тренінг "Мотивація в освітньому просторі"

Існує перевірений спосіб досягнення поставлених цілей і реалізації серйозних і великих змін. Це метод кайдзен. Його суть в тому, що до мети потрібно йти дуже маленькими, але регулярними кроками. В Японії цього принципу дотримуються як великі корпорації, такі як Toyota, так і звичайні люди. Тож МО вчителів початкових класів разом з адміністрацією та практичным психологом Сокур О.Л. Бершадського ЗЗСО І-ІІІ ступенів N3 заздалегідь спланували та провели методичний тренінг на тему: "Мотивація освітньої діяльності та інструменти для неї".

Це лише маленький крок до самореалізації та втілення інновацій у практику життя.

Саме в практичних діях та у командному дусі зароджуються раціональні думки і творчі імпульси. Цікаво було створювати фірмові рецепти мотивації до навчання. Весело було пограти та визначити, що однією з важливих мотивацій до дій є світ емоцій. Думаю, що грати з м'ячем та швидко вербально оцінити учня було не так просто, але корисно. Хочеться, щоб ті позитивні та невимушені моменти під час вправ тренінгу мотивували всіх його учасників на ті маленькі кроки, які ведуть до звершень, на успіхи не тільки в роботі, а й у повсякденному житті. взято з  сайту