Життя схоже на пазл — кожен день додає новий фрагмент. Нехай сьогодні це буде шматочок радості та натхнення!
Живи-життя!
Що робити, якщо… немає мотивації?
Мотивація — це не старт, а результат дії.
Зменш завдання втричі. Мозок легше стартує на мале.
• Постав таймер на 3 хвилини. Початок знімає внутрішній опір.
• Прибери зайві рішення. Одне чітке «що роблю зараз».
• Зроби символічний крок. Відкрити файл, навести порядок, записати план.
Пам’ятай: мотивація приходить після руху, а не до нього.
Пам'ятка про обов'язки
Пам’ятка для батьків
Через прості обов’язки дитина вчиться головному:
я можу, я справляюся, я впливаю на своє життя.
Тому! Давайте обов’язки
поступово, але стабільно.
Не переробляйте за дитину — дозвольте тренуватися.
Хваліть за зусилля, а не за ідеальний результат.
Обов’язки — це не тягар для дитини, а крильця, які вона
виростить завдяки вам.
Обов’язки дитини
9–10 років
Домашні
обов’язки
Застеляє ліжко.
Підтримує порядок у своїй кімнаті.
Прибирає робочий стіл та іграшки.
Пилососить кімнату.
Виносить сміття (легкі пакети).
Допомагає накривати та прибирати зі столу.
Миє або складає посуд у посудомийку.
Протирає пил, сортує одяг перед пранням.
На кухні
Готує сніданок.
Розігріває їжу в
мікрохвильовці.
Нарізає овочі .
Годує домашніх
улюбленців.
Школа та
особиста відповідальність
Самостійно збирає портфель.
Стежить за одягом і взуттям.
Робить домашні завдання без постійного контролю.
Слідкує за власними гуртками та розкладом.
Соціально-емоційні навички
Вирішує прості
конфлікти словами.
Вчиться говорити
про свої потреби й почуття.
Виконує
домовленості (режим, гаджети, правила вдома).
Побутові
навички
Збирає речі на прогулянку/тренування.
Доглядає за власними речами.
Допомагає молодшим у простих ситуаціях.
Наберіться терпіння, сил й не чекайте швидких успіхів,
а наполегливо працюйте. Адже,
даючи дитині
посильні завдання сьогодні,
ви даруєте їй опору на все життя.
З повагою практичний психолог
Бершадського ліцею
Сокур Оксана Лукʼянівна
“Як впоратися з тривогою, щоб дитина росла впевненою”
Пост-лендинг для батьків
“Як впоратися з тривогою, щоб дитина росла впевненою”
Тривога
батьків — це не слабкість. Це ознака любові, відповідальності й бажання
захистити дитину.
Але коли
тривога стає надмірною — вона починає керувати і батьками, і дитиною.
Дитина
зчитує наш тон, погляд і хвилювання.
І якщо батьки
постійно хвилюються, тривожаться, бояться — вона теж починає так робити.
Що ж допомагає
батькам залишатися опорою?
1. Зупиняйтесь,
коли накриває страх.
Кілька
глибоких вдихів повертають ясність.
Рішення,
прийняті в піку тривоги, майже завжди надто різкі.
2. Питайте
себе: “Це реально небезпечно, чи це моя тривога?”
90% страхів
— це перебільшення, а не реальна загроза.
3. Не
забирайте у дитини можливість спробувати.
Надмірний
контроль робить дітей залежними, невпевненими, сумнівними у власних силах.
Давайте
завдання, які дитина може виконати сама — і ви побачите, як вона росте.
4. Казати
“ні” — це нормально.
Коли меж
немає, з’являється хаос і маніпуляції.
Спокійне
“ні” дає дитині відчуття безпеки, а не покарання.
5. Не передавайте
дитині власну тривогу.
Фрази “не
йди”, “не впади”, “обережно” тисячу разів на день — вирощують страх.
Замініть їх
на:
“Подумай, як це зробити безпечно”.
“Я поруч, ти впораєшся”.
6. Турбуйтесь
про себе, а не тільки про дитину
Прогулянка,
спорт, вода, пауза — це не егоїзм, а профілактика емоційного вигорання.
Спокійний
тато = спокійна дитина.
Головний меседж
Ваша сила — не в контролі, а в спокої.
Ваше батьківство — не про страх, а про підтримку!
З повагою
практичний психолог
Бершадського ліцею
Сокур Оксана
Лукʼянівна
Витрачайте гроші на емоції, а не на речі.
Емоції та враження, які ви отримаєте, залишаться у вашій пам'яті назавжди, а речі застаріють і опиняться на смітнику.
Інвестування в емоції та враження дорожче, ніж інвестування в речі. Приміром, поїздка на Буковель або цікавий концерт мають більшу цінність, ніж шмотки, нові гаджети або рясна їжа.
Ви не будете з посмішкою на обличчі згадувати, як купили собі брендову сумку, але, безумовно, згадаєте, як весело було бігати пляжем в Одесі разом із друзями.
Всеукраїнська акція
У рамках акції «16 днів проти насильства» я провела заняття з учнями ліцею, де кожна дитина змогла відчути:
✨ її голос важливий,
✨ її думки цінні,
✨ її права — незаперечні.
Діти створювали власні пазли й постери про права, емоції та доброту. І коли всі частинки склалися — перед нами постав яскравий пазл про те, що всі ми різні, але рівні та гідні поваги.
Як символ того, що тільки разом ми створюємо безпечний простір — у класі, у школі, у суспільстві.
Було багато щирих розмов, сміху, творчості, обіймів і навіть терапевтичних моментів. Діти точно знають:
💛 насильству — ні,
💛 підтримці — так,
💛 взаємоповазі — завжди.
Нехай ці уроки залишаться з ними назавжди. Бо зміни починаються з дитинства.
З маленьких сердець, що вміють відчувати справедливість і доброту гостріше за дорослих.
Дякую кожній дитині за відкритість, а кожному вчителю — за тепло, яке ви даруєте.
Разом ми ростимо покоління, яке вміє бачити одне в одному Людину.
#16ДнівПротиНасильства #ДітиМаютьПрава #ШколаБезНасильства #ГовориПротиНасильства #ПовагаПочинаєтьсяЗМаленького
Дозволь собі бути щасливою!
Ми звикли пояснювати свою радість: «Я щасливий, бо щось вдалося», «У мене гарний настрій, бо все пішло добре». Але справжня зрілість — це коли ти дозволяєш собі радіти просто так. Не за досягнення, не за ідеальний день, не за чиюсь оцінку. Просто тому, що ти живеш. Тому що дихаєш. Тому що сьогодні — новий шанс відчути цей світ. Спробуй сьогодні маленьку практику: • Вдихни глибоко. • Подумай про щось тепле всередині. • Дозволь собі посмішку — без причин, без пояснень, без виправдань. Щастя не потрібно заслужити. Його потрібно лише дозволити
🎯 Скарбниця досягнень
Заведіть банку чи коробку. Кожного разу, коли дитина: – впоралася з чимось важким – допомогла комусь – зробила щось сама – не здалася Пишете це на папірці і кидаєте в банку. Коли використовувати: Коли дитина засумувала: "У мене нічого не виходить", "Я нічого не вмію" – витягаєте банку і читаєте разом. Візуальне нагадування: ти вже багато чого досягла. Ти сильніша, ніж думаєш. Працює і для підлітків, і для дорослих
ЗАКОН
Кабінет Міністрів України постановою №1513 від 19 листопада 2025 року затвердив Порядок реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми. Це документ, який задає чіткі правила дій для всіх, хто працює з дітьми: закладів освіти, медицини, культури, спорту, соціального захисту, молодіжних центрів та громадських організацій – незалежно від форми власності й того, де стався випадок: у приміщенні, на території закладу чи під час заходу поза ним. Цей крок передбачений частиною шостою статті 10 Закону України «Про охорону дитинства». Разом із Типовою програмою унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженою постановою КМУ №658 від 4 червня 2025 року, ми отримуємо цілісну рамку: профілактика, виявлення, реагування, допомога дитині та моніторинг виконання. Тепер чітко визначено: керівник закладу чи комісія не вирішують, було насильство чи ні. Це робота поліції та суду. Завдання закладу – вчасно зафіксувати повідомлення, поінформувати відповідні служби, захистити дитину, організувати психологічну, соціальну та освітню підтримку і відстежувати виконання цих рішень. Кожен суб’єкт, який працює з дітьми, тепер зобов’язаний затвердити власне положення про запобігання та протидію насильству, створити дієву комісію, забезпечити безпечні канали подання повідомлень, навчити персонал, враховувати ризики під час найму працівників і регулярно оцінювати ситуацію в колективі.
Щастя в моменті
Чи потрібні нам для щастя інші люди? Звісно, потрібні. Тільки щастя - це внутрішнє тепло, а не зовнішній атрибут. Це не володіння, а проживання. Не жадібність отримання, а довіра відпускання. Щастя - це розтиснуті руки та спокійне серце. Усе вже є. Бігти не потрібно - потрібно залишитися. Залишитися і дослухатися до своєї власної тихої правди: поки ми віримо, що наше щастя в комусь іншому, всередині нас нікому бути щасливим.
Придумай власний талісман
Багато хто вірить, що талісмани допомагають у житті, і тут немає ніякої магії. Вся справа в самонавіянні, яке рухає нас вперед. Тоді чому б тобі не зробити свій талісман? Вибери якусь улюблену річ, наприклад, кросівки, і дай їй ім'я. Тепер це не просто взуття, а "Легендарні кросівки чемпіона", які дають +10 до швидкості. А якщо думаєш, що все це звучить дуже дивно, просто спробуй. Такий прийом насправді допомагає повірити в себе трохи більше, ніж зазвичай.
Чому уява важливіша за знання? ✨
«Уява важливіша за знання» – сказав Альберт Ейнштейн. Але чому? Адже він, як людина науки, чудово розумів цінність знань. Щоб зрозуміти цю думку, спробуймо подивитися через призму навчання дітей.
Уявіть урок географії. Учням одного класу дали завдання вивчити океани: які вони бувають, де знаходяться, як утворилися. Вони вивчили, здали матеріал, але через кілька тижнів майже нічого не пам'ятали. А в іншому класі дітям запропонували уявити й намалювати місце народження океану. Хто як міг: хтось малював сонце й дощ, хтось – хмари, що стикаються; а хтось зобразив невидимі магічні джерела. 🌊
👶👧 Діти заглибилися в процес, почали ставити питання: чому Сонце кругле? Чому вітер дме? Відповіді шукали через малюнки, метафори, навіть жарти. У процесі формувалися яскраві образи, які виявилися ідеальним ґрунтом для засвоєння знань.
Саме уява допомагає дітям створювати сенси, які притягують інформацію. Образи, які вони придумують, поєднують асоціативне та логічне мислення. Коли уява стає основою, знання лягають «на удобрений ґрунт» і залишаються надовго. А головне – дитина вчиться мислити, а не лише запам’ятовувати.
❓ Як це використати вдома? Ставте дітям питання, які розвивають уяву: а яким би ти уявив вітер? як би ти пояснив, звідки береться дощ? Запропонуйте придумати історію чи малюнок, перш ніж пояснювати готові факти. Так дитина не просто запам’ятає матеріал, а також якісно засвоїть його.
Дійсно, Ейнштейн мав рацію: успіх починається там, де працює уява.
Взято з ❤️ Усвідомлення
🧠 Магічне число пам’яті: 7 ± 2
І якщо придивитись, усе наше життя підлаштоване під цей природний ритм оперативної пам’яті.
📅 7 днів тижня – цикл, у якому ми мислимо часом.
🏛️ 7 чудес світу символізують гармонію та повноту.
⚔️ 7 складок на гаккама самурая – це нагадування про сім чеснот воїна-бушідо: честь, мужність, співчуття, ввічливість, щирість, справедливість і відданість.
🧙♀️ У казках – 7 братів, 7 завдань, 7 ключів – магічна межа, яку мозок сприймає як «достатність».
А ось коли ми «додаємо» до цієї сімки ще трохи, то починається перевантаження. Недарма:
🔥 У Данте – 9 кіл пекла, гранична кількість рівнів, що ще вкладається у межі сприйняття.
🎭 У богині пам’яті Мнемозіни було 9 муз, як символ повноти натхнення.
🔢 А в системі числення – 10 цифр, останній крок за межу людського «7 ± 2».
Наш мозок, як диригент, що може керувати невеликим, але гармонійним оркестром думок.
Сім – це баланс, дев’ять – межа, а все, що більше, то вже шум.
Тож, коли не можеш втримати все й одразу, не хвилюйся: сама природа так подбала про твою пам’ять 😉.
Емоції важливі
Техніка 1. “Карта безпеки”.
Намалюйте карту – чарівну чи справжню. Нехай дитина відзначить ті місця, де вона почувається в безпеці, й ті, де їй тривожно. Можна вигадувати магічні засоби захисту, щоб ще більше додати комфорту та спокою обраним локаціям.
Техніка 2. “Лист страху”.
Запропонуйте написати (або намалювати) лист до свого страху. Що йому хочеться сказати? Чи може страх поменшати, якщо поговорити з ним?
Техеіка 3. “Мішечок сили”.
Зшийте або зробіть мішечок. Усередину кладіть разом з дитиною маленькі предмети, що символізують ресурси: камінчик – за спокій, стрічка – за підтримку, мушля – за тепло. Це буде «оберіг», до якого можна звертатися будь-якої миті, щоб позичити в нього силу.
2 жовтня – Міжнародний день соціального педагога
2 жовтня світ відзначає Міжнародний день соціального педагога – професійне свято людей, які щодня поєднують освіту, виховання та соціальну підтримку.
Вчимося бути толерантними
Вчимося бути толерантними
Мета: Розкрити термін
«толерантність».
Затвердити думку, що якість
суспільства залежить від здатності людей співіснувати одне з одним, поважати,
підтримувати, навчатися одне від одного, об'єднувати свої зусилля в їм я
матеріального і духовного життя;
виховувати доброту, толерантність,
милосердя, вміння прощати, розвивати моральні якості, самооцінку;
сприяти самоаналізу та самовихованню учнів через роздуми про вищі моральні
цінності, поглиблювати почуття честі та гідності, взаємоповаги.
Виховувати толерантність, милосердя, здатність поважати, розуміти людей
Квест «Толерантність – це мистецтво жити разом»
Квест «Толерантність – це мистецтво жити разом»
Мета: навчити бачити подібності та відмінності з іншими людьми; формування навичок міжособистісного сприйняття; розуміння того, як ми по-різному може чути/бачити/відчувати; сприяти згуртованості учнівських колективів, формувати уміння працювати в команді, розвивати здатність до взаємодії, бажання розвивати творчі здібності, знайомство із собою та своїми друзями.
Обмеження в житті дитини
Як знайти золоту середину між надлишковою жорсткістю та вседозволенністю. Цікаву систему регулювання жорсткості правил для дитини, запропоновала Юлія Гіппенрейтер в книзі"СПІЛКУВАТИСЯ З ДИТИНОЮ - ЯК?"
Тривожність
Повірте в себе
Наше життя - це те, у що ми вибрали вірити у своєму житті.
Підписатися на:
Коментарі (Atom)